ПОТАЛАНИЛО — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОТАЛАНИ́ТИ
Щасливо скластися (про чиєсь життя, чиюсь долю); пощастити.
Приклади
- – Еге-ге! поталанило мені, – радіє старий. – На добру стежку вступив я, піду і далі по ній... (М. Коцюбинський)
- А може, Карпові таки поталанило за океаном, і він збився там на хазяйство, живе в добрі та достатку? (С. Чорнобривець)
- Отцю Данилові поталанило. Дзвоник на перерву прозвучав саме тоді, коли в нього вичерпався весь запас слів. (С. Добровольський)
- – Якщо Розенбергу і цього разу не поталанить, то за це я з вас спитаю. (Ю. Шовкопляс)
- – Вийшли [з лісу] вдвох, а прийшов я один. Мій товариш загинув. Хороший хлопець був, не поталанило. (Ю. Бедзик)
- Не поталанило йому і з дружиною. До всіх підозр і припущень долучилися ще й жіночі капризи... (Іван Ле)
- – А як йому поталанило з Сибіру втекти? Хіба там охорони не було? (П. Кочура)
- Дивлячись на програші та виграші інших, хлопець поступово проймався дивною, непояснимою певністю, що йому поталанить. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.