ПОРІШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОРІША́ТИ
на чому, з інфін., також із спол. що.
Приймати яке-небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати.
Приклади
- – Не буду я нічого казати! – думаю і порішаю собі. (Марко Вовчок)
- Про Андрія забули й думати на селі: порішили, що він загинув де-небудь у тюрмі, чи що... (М. Коцюбинський)
- Порішили в неділю сходить до Кочури. (А. Тесленко)
- На тому й порішила “Ганза” – спілка німецьких купців: не пускати німецьких майстрів до Москви. (О. Іваненко)
тільки док., з чим.
Завершити яку-небудь справу.
Приклади
- Філософи новітні .. Давно вже порішили З питанням мудрим сим. (Леся Українка)
- Цієї зими пізно порішили з молотьбою. (Л. Смілянський)
- Лежить [брат], дивлячись очима, закинувши руки під голову, мов порішивши вже з усіми нудними докучними думками навіки. (Марко Вовчок)
тільки док., кого, що.
Позбавити життя, убити.
Приклади
- Ножем порішив він звіра і почав в'язати ще теплі лапи. (З. Тулуб)
- – В Заливанщині дядьки помічника пристава і двох урядників порішили. (М. Стельмах)
- Дивом-дивиною було те, що її досі не порішила куля чи не підтяла шабля якого-небудь бузувіра. (О. Ільченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОРІША́ТИ
Розв'язати задачі, приклади і т. ін.
Приклади
- – Візьми-но, дочко, якийсь клапоть паперу і порішай мені задачки. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.