ПОРОЗГАНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОРОЗГАНЯ́ТИ

Розігнати, вигнати звідкись усіх або багатьох. Приклади

Вже свінуло, вже й ніч минула, а танці не переставали, поки сам о. Хведор не порозганяв, жартуючи, паннів і паничів спати. (І. Нечуй-Левицький)
* У порівн. – Дивлюсь, з одного боку двері зачинені; людей нема, неначе сам нечистий .. порозганяв. (І. Нечуй-Левицький)
Може б ще довго ґвалтували [піщани], коли б прикладами ротів їм не заціпили... Порозганяли їх по домівках. (Панас Мирний)
Зрештою Андрій не витерпів: підбіг до дітей, вихопив у одного гарбузячу дудку й почав їх тіпати нею по плечах. Порозгонив. (С. Васильченко)
– Із смердами воювати! – хвалькувато реготався він. – Я їх порозганяю, як собак. (А. Хижняк)

розм. Довести рух усіх або багатьох (машин, коней і т. ін.) до великої швидкості.

кому що, безос., розм. Стати опухлими, порозпухати (про частини тіла, обличчя).

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.