ПОМОВЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОМО́ВЧУВАТИ
Мовчати, ухиляючись, утримуючись від розмов.
Приклади
- Тропінін, як завжди, скромний, помовчував собі, а пан бундючився і пишався ще дужче. (О. Іваненко)
- При батькові він [Михась] – помовкує, бо хлопцеві від нього і так попадає за язик. (С. Чорнобривець)
- – Я вам багато чого хотів сказати. Але ви людина противна, колюча, як йорж, .. тому я помовчу. (О. Довженко)
- Уже м'яко вгинається луг, зметнувши вгору фонтани чорнозему, уже благенький дерев'яний місток злякано згорбатився і не знає, де заховатися, а самохідка ще помовкує. (М. Стельмах)
тільки недок.
З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось; замовчувати.
Приклади
- Плачинда дотримав свого слова: ніде не жалівся, помовчували деякий час про свою пригоду і чумаки. (М. Стельмах)
тільки док.
Мовчати якийсь час.
Приклади
- – Ну, чого ти плачеш? – знов почала Настя, помовчавши трохи. (Леся Українка)
- Генерал Глазунов якусь мить помовчав. (О. Довженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.