ПОКРІВЛЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОКРІ́ВЛЯ

Те, чим покривається верхня частина будівлі. Приклади
  • Колись зелена залізна покрівля злущилася. (Панас Мирний)
  • З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан. (Григорій Тютюнник)
  • Уперлися в небо готичні шпилі, Рожеві дахи, черепичні покрівлі... (І. Нехода)
  • * Образно. Його ведуть у промерзлий чистий світанок, який легкою синьою покрівлею накриває засніжений полумисок долини. (М. Стельмах)
  • Ряди небілених хат з пласкими земляними покрівлями стояли один над другим так, що покрівля одного дому служила подвір'ям для другого. (М. Коцюбинський)
  • Праворуч занурювалася в небо гостроверха вежа ратуші і похмура чотиригранчаста дзвіниця костьолу Святої Діви з двосхилою покрівлею. (З. Тулуб)
  • Відгодівельні площадки мають піднавіс з односхилою покрівлею. (з наук. літ.)
перен. Приміщення, пристосоване, признач. для життя людей; житло.
рідко. Верхній шар, що покриває щось; покрив. Приклади
  • Товстою покрівлею прикрило курево [куриво] його празникову одежу. (Панас Мирний)
  • Напровесні ще крижана покрівля сковує води й землю, а попід снігом уже риються дрібнесенькі струмочки та роблять потай свою роботу до недалекого сонячного воскресіння. (Дніпрова Чайка)
  • По обидва боки дороги виструнчились могучі клени, сосни, старі берези, утворюючи таку густу покрівлю, що навіть сонце не може пробитися крізь неї. (А. Шиян)
гірн. Верхній, похилий бік жили (див. жи́ла1 3). Приклади
  • Проблема гірського тиску і управління покрівлею є однією з найдавніших у гірничій справі, що здавна привертала до себе увагу вчених усіх країн. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.