ПОКОРЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКОРЯ́ТИСЯ

Визнавати чиюсь владу, виявляючи покору (завойовникам, володарям і т. ін.). Приклади

Всюди, Де неоглядна земля покоряється Римській державі, Житиму я у людей на устах. (М. Зеров)
[Префект:] Котрі ж боги йому не покорились, ті вигнані були або й розп'яті. (Леся Українка)
Трохи-потроху піщани закричали, загвалтували, що вони панові довіку не покоряться. (Панас Мирний)

Беззаперечно слухатися кого-небудь, піддаватися впливові когось. Приклади

Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину. (І. Нечуй-Левицький)
Він думав, що сказати, він гарячково працював мозком, чим налякати юнака, чим його доконати, чим заставити його покоритися. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Дивись, я сміюсь, коли серце ридає, і погляд, і голос мені покорились, я тиха, спокійна. (Леся Українка)

Приймати що-небудь без опору, примирятися з необхідністю чого-небудь; підлягати чомусь. Приклади

І доведу я, що кожне створіння в світах животіє, Лише покоряючись вічним законам, в яких народилось. (М. Зеров)
Ішов на смерть і не прощався. Козак природі покоривсь. (І. Котляревський)
Морозила свекруха її душу тим страшенним своїм жахом смерті, тією близькістю до смерті і тим, що не хотіла вона ніяк покоритись – умирати... (Грицько Григоренко)
Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами; попросту не хотіла підіймати завіси. Цілком покорилася, віддалася – і це заспокоїло. (Г. Хоткевич)
В такій невикінченій формі .. віддаю я його [твір “Атта Троль”] тепер публіці, покоряючись намаганням, що справді не від мене походять. (Леся Українка)

тільки недок. Пас. до покоря́ти.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.