ПОКАРАНО — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОКАРА́ТИ
Накласти кару за який-небудь злочин, якусь провину і т. ін.
Приклади
- Недолю співаю козацького краю; Слухайте ж, щоб дітям потім розказать, Щоб і діти знали, внукам розказали, Як козаки шляхту тяжко покарали За те, що не вміла в добрі панувать. (Т. Шевченко)
- – Признавайся, хлопці, хто онуч не вміє намотувати, то зараз покажу. В поході за намуляну ногу неодмінно покарають. (М. Трублаїні)
- * Образно. Коли ж понуро обвисали потріскані крила [вітряків].., село розповзалося світ за очі, в ті краї, де безхліб'я не покарало землю і людей. (М. Стельмах)
- Аліна .. неодмінно хотіла покарати Волю власною рукою. (Ю. Яновський)
- Баба Христя, піднявши коромисло, урочисто наближалась до теляти з явним наміром суворо покарати злочинця. (О. Донченко)
- [Настя (витягає ніж з-за пояса):] Пошли мені, боже, силу цим ножем покарати моїх проклятих ворогів. (І. Нечуй-Левицький)
- [Гелена (оточена молодими вояками; раптом згорда):] Чоловіче! Ти справді хочеш покарать мене? (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.