ПОЗБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОЗБИВА́ТИ

кого, що. Збити ударом, поштовхом, змусити впасти всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Приклади

– Тоді я як телепну одного [чорта] по рогах! роги й поспадали. Я вперіщила по рогах і другого, і тому позбивала роги. (І. Нечуй-Левицький)
Що град листя позбивав, то Кох думає, що то курка поїла. (Леся Українка)
– Якісь кінні за нами гналися .. Ми їх з коней позбивали, вони й відстали, – закінчив він насмішкувато. (Григорій Тютюнник)
– Зараз саме час .. позбивати бур'ян, що наріс попід деревами. (М. Чабанівський)
На подвір'ї стояла чиясь стара бочка, я позбивав обручі і вийняв дві клепки. (Л. Смілянський)

кого, перен. Змусити всіх або багатьох відмовитися від певного напряму думок, переконань, від здійснення чого-небудь.

що. Ударом, тертям стерти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Приклади

[Орина:] Краще не ходіть до нашого двору, щоб бува підківок не позбивали. (В. Собко)
Сонце пече її..; білі ноги на каміння позбивала..; йде [Хима], ні на що не вважає. (Марко Вовчок)
На бруку він позбивав нігті, ноги стали чорними від запеченої крові, змішаної з піском. (П. Колесник)

Виготовити все або багато чого-небудь з окремих частин, з'єднавши їх в одне ціле. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.