ПОГНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що. Змусити рухатися в певному напрямку. Приклади

Чередник погнав скотину Попід гори на долину. (Я. Щоголів)
Баба .. погнала на толоку бичка пасти. (О. Іваненко)
* Образно. На Бессарабію пішов Оцей козак; погнало горе. (Т. Шевченко)
На панщину поженуть [Горпину], – дитинку за собою несе. (Марко Вовчок)
Розгромлену десятирічку погнали [фашисти] з усіма вчителями в Німеччину. (О. Довженко)
Я пішов до Жаб'я на склад дерева, збив дарабу і погнав її знов з дядьком Петром до Вижниці. (І. Франко)
Мій приятель тепер хутко погнав свого човна, і я ледве поспішав за ним. (Олесь Досвітній)
Вітер, знявшись, куряву над майданом погнав... (О. Гончар)
Провідника затишшя стривожило. – Не обернувся б вітер після цього, не погнало б воду з Азова... (О. Гончар)

кого. Примусити швидко бігти, їхати, йти і т. ін. Приклади

Михайло погнав коня так, що тільки кура́ по дорозі курить. (Б. Грінченко)
Він стрибнув у сідло і з місця погнав коня чвалом. (П. Панч)
Самієв знову погнав розвідників на фланги, поставивши завдання – шукати проходів. (О. Гончар)

без прям. дод., розм. Швидко побігти, поїхати; помчати. Приклади

Десь колядували на одному й на другому кутку. Щур спинився на часинку, подумав і, спотикаючись, погнав у переулок. (С. Васильченко)
Макота хутко скочив на коня і погнав.., бо дві жниварки й досі стояли несправні. (О. Донченко)

що, розм. Почати швидко, інтенсивно рости. Приклади

То хмари нивам шлють дарунок, Всю душу виливши до дна. І поженуть угору вруна Озимина і ярина. (Л. Дмитерко)
На фермі Рябуха через недовгий час вирівнялася, .. розкуштувала солодкі стебла молодої кукурудзи, принюхалася до масного духу еспарцету і погнала молоко, наче помпою. (І. Волошин)
Метке Грицькове слово влучило прямо її у серце й погнало кров у голову. (Панас Мирний)
– Аби ще грип якийсь не вліз! – Подумав згодом Козоріз. – Ще пожене простуда гулі. (С. Олійник)

кого, що. Примусити кого-небудь залишити якесь місце, приміщення і т. ін., піти геть; прогнати. Приклади

Як тілько стражника побачить [знахарка], зараз почне хреститись .. А як пожене [стражник її], то повернеться, та аж тричі на слід плюне, та ще й ногою розітре. (Панас Мирний)
* Образно. Втома важкою брилою навалилась на неї, здавила мозок, погнала геть думки. (Ю. Бедзик)
І година прийде, під гармат акорди поженем на захід ми криваві орди. (В. Сосюра)

кого, розм. Спонукати кого-небудь до швидкого виконання чогось; підігнати. Приклади

– Засвоївши [сценарій] й погодившись, режисер починає думати. Треба йому дати часу на думання. Бо коли його погнати, він ставитиме, не думавши, значить, картина вийде без думок. (Ю. Яновський)

ПОГНА́ТИ