ПОВІНЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПО́ВІНЬ
Розлиття річки при весняному розтаванні снігу, льоду або від тривалих дощів чи великих злив.
Приклади
- А у річці жовтим валом Повінь котить води: Видно, в горах тучі впали – Не дай боже шкоди! (І. Франко)
- Під час весняної повені ріки виходять з берегів і розливаються, багато які з них на кілька кілометрів ширини. (з навч. літ.)
- * Образно. [Альберт:] Тепер я бачу, що ніякими силами не можна зупинити повінь народного обурення. (Я. Мамонтов)
- * У порівн. Думки, наче повінь, аж перегойдують нею. (М. Стельмах)
- Води одшуміли, стали в берегах, на кручах засихали вже збиті повінню заплави. (С. Скляренко)
- А потім приходить весна, з громом скресає Дніпро .. На Матвіївській затоці в цей час висока повінь. (В. Собко)
перен.
Велика кількість, надмір чого-небудь.
Приклади
- Ні, справді можна здуріти від тої повіні корінців, брунатних, жовтих, білих, тонких, грубих, з землею й без землі корінців. (М. Коцюбинський)
- Мічурін глибоко передихнув, подивився навколо, на безмежжя снігів, і в погляді його була повінь гніву. (О. Довженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.