ПЕЛЕХАТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПЕЛЕХА́ТИЙ

Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про тварину). Приклади

Такий він [Грегор] був чорний та пелехатий, та страшний. (І. Нечуй-Левицький)
Як величезний пелехатий джміль, Гула на всенький берег пилорама. (І. Вирган)
У двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям, а за нею й довга фігура панотцева. (М. Коцюбинський)
Скачуть хлопці коло вогню, але щораз більше здалека, бо вже кільком пелехата чуприна так зашарчила, аж волосся покоружилося. (С. Ковалів)
Він сам уже не міг злізти з коня й, закашлявшись дрібно, задушливо, припав грудьми до пелехатої гриви. (В. Земляк)
Потерті сірячини й свитки, пелехаті, з овечих шкір, шапки і вицвілі хустки утворювали якусь темно-руду пляму на сірому витоптаному личаками снігу. (М. Олійник)

перен. Який має густе листя, довге віття й пишний цвіт, великі лапаті квіти (про рослину). Приклади

Там, де гілка пелехата, Шишкарева тепла хата. (Д. Білоус)
Як лебідь по воді – між листям пелехатим У білім убранні ішла – не йшла – плила там Прегарна дівчина. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)

Який має вигляд клаптів або нерівні краї (про пару, туман, хмару і т. ін.). Приклади

Як чорна мара, пелехата хмара, розкидала кругом од себе безліч рук і ніг. (С. Васильченко)
Пожежа!.. Від розпеченої землі дим потягнувся вгору, кидав від себе пелехату страхітливу тінь. (А. Хорунжий)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.