ПАНИЧ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПАНИ́Ч

іст. Молодий неодружений син пана, пані (у 1 знач.). Приклади
  • – У нашої старої пані Малії паничі були; Таки однолітки зо мною. Вона й бере мене в покої Синкам на виграшку. (Т. Шевченко)
  • Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? Ага, либонь панич Льольо з сусідньої економії у гості їдуть до двору. (М. Коцюбинський)
  • Молодий панич, побачивши з вікна медвинського чумака, вийшов на поріг. (М. Стельмах)
  • Заєць був собі великий панич і дуже горда штука. Він не відповідав нічого на Їжакове привітання. (І. Франко)
  • Тихий і слухняний, до старших привітний, став Шовкун кидатись у вічі старшим .. Зробився паничем хоч куди! (Панас Мирний)
Неодружений молодий чоловік, що належав до привілейованих верств населення. Приклади
  • Їй одчинив гарний панич у студентському убранні. (Леся Українка)
  • – Молоде ж воно, хочеться радості. А тут все сама та сама. – А що ж я їй – паничів зі Львова буду спроваджувати для розривки, чи як? (Г. Хоткевич)
  • Своїм ніжним білим лицем і тонкими бровами він нагадував Вутаньці панича. (О. Гончар)
  • * У порівн. Шестірний дивився уже паничем, тендітним, чистим паничем; на йому сорочка – як сніг; каптанок – як з голочки. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПАНИЧІ́В

Прикм. до пани́ч; належний паничеві (у 1, 2 знач.). Приклади
  • Вікно з причілку було відчинене, у ньому світилося. То вікно з паничевої хати. (Панас Мирний)
  • Хоча управитель ненавидів Гаркушу всією своєю прусською ненавистю, але викрити перед хазяйкою його, паничевого фаворита, не міг. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.