ОСОБИСТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний. Приклади

– Речі свої запакуйте в ящики або в чемодани й занесіть до мене .. Я накажу Тихову, денщикові, покласти їх разом із моїми особистими речами. (З. Тулуб)
Врізалось мені в пам'ять одне особисте авто, завалене валізками, жінками і дітьми. (Ірина Вільде)
Особиста власність.
Особистий кінь Брянського теж був зав'ючений боєприпасами і парував під тяжким вантажем. (О. Гончар)
Спецодяг треба мати особистий, окремий для кожного робітника. (з наук.-попул. літ.)
Особиста охорона.
Особистий ординарець.
Писане звичайною машинкою, воно [наукове листування] й походило ніби від якогось механізму, що в кінці автоматично ставив чорнилом свій особистий штамп, так званий власноручний підпис. (В. Підмогильний)
Особисті й фамільні герби у дореволюційній Росії, як і на Заході, виконували певну соціальну роль – стверджували приналежність їх власників до пануючих класів. (з наук.-попул. літ.)

Який безпосередньо стосується якої-небудь особи, пов'язаний з нею. Приклади

Тепер міркуємо над світом і людьми, І над машинами, й над щастям особистим. (В. Самійленко)
Було, певне, по опівночі, коли я постукав до Михайла .. Він пошепки розповів мені, що його особисті справи стоять чудово. (Олесь Досвітній)
Поема [“Дзяди”] виросла на героїчній і скорботній основі великої трагедії в житті Польщі і на ґрунті великої особистої трагедії Міцкевича. (М. Рильський)
Постійний склад службовців і робітників інституту, щоденні зустрічі по роботі виробляли сталу звичку з усіма бути добрим сусідою, не виявляючи особистих уподобань, захоплень. (Іван Ле)
Читала я Вашу статтю.., перша половина дуже добра, а друга .. занадто особиста. (Леся Українка)
Особисті симпатії.
І зрозуміли вони, що вирок поетові продиктувала цареві не стільки особиста образа, скільки страх перед ним. (З. Тулуб)
– Нічого їм не треба, а просто особисті рахунки!.. Позакулісна боротьба! (М. Хвильовий)
Сприймання часу у людини має особистий характер. (з наук. літ.)

у знач. ім. особи́сте, того, с. Те, що характерне для окремої особи, властиве їй. Приклади

Своїм життям живуть старші діти. Проте звикли вони без батьківської поради нічого не починати ні в особистому, ні на роботі. (Ю. Шовкопляс)
Особисте у творах В. Сосюри дуже часто злито воєдино з соціально значимим. (з навч. літ.)

Який здійснюється безпосередньо, не через інших осіб. Приклади

Добірний смак і викінчення робіток .. заслужили на прилюдне признання в часописах, за що вдячний комітет прислав їй особисту подяку. (Н. Кобринська)
Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого, який .. знаходився під його особистим наглядом. (Ірина Вільде)
Оформлення документів з питань громадянства України провадиться при особистому зверненні заявника. (з наук. літ.)
Особисте прохання.

ОСОБИ́СТИЙ