ОМАНИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОМА́НА
Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; уявний образ чого-небудь, що помилково сприймається як дійсний.
Приклади
- Що се? У сьому глухому закутку Бессарабії – пісня моєї країни? Чи не омана се, чи не хвороблива часом уява моя викликала галюцинацію слуху?.. (М. Коцюбинський)
- Спочатку він думав – то омана. Але юрти були справжні, їх можна було навіть торкнути рукою. (Н. Рибак)
- – Не треба ілюзій, не треба омани, – сердилась на себе Раїса. (М. Коцюбинський)
- Її враз урятують, її не засмокче трясовина... Дика радість спалахувала в серці. Але це була омана. (О. Донченко)
Стан людини, коли вона помилково приймає що-небудь уявне за дійсне.
Приклади
- Може, прокинуся хутко з сеї примари-омани десь на безлюднім просторі і без надій на життя?.. (Леся Українка)
- Зникає люта омана від того співу, як од могучого заклинання, вітром розлітається... (С. Васильченко)
Те саме, що обма́н 1.
Приклади
- Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани, але до скону їй служив без зради, без омани. (Леся Українка)
- Лешнер ясно почував оману, але в чому тут справа – зрозуміти не міг. (В. Собко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ОМА́Н
Багаторічна трав'яна рослина родини складноцвітих з цілісними черговими листками і жовтими квітками; використовується в народній медицині як відхаркувальний і сечогінний засіб.
Приклади
- Вона так і зробила: нарвала квіту з часнику, тої, оману й одоляну, та пішла з тим до млина. (Н. Кобринська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ОМАНИ́ТИ
Див. ома́нювати.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.