ОГОЛОШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОГОЛО́ШУВАТИ
що.
Робити відомим що-небудь; розголошувати, розкривати щось.
Приклади
- – Подальший шлях мій і моїх військ оголошувати не стану, – урочисто диктував генерал. (О. Гончар)
- Хто має гарячую віру в собі, Нехай не ховає, нехай оголосить – Та віра, як прапор, відвагу приносить В зневірений розум, у душі слабі. (Дніпрова Чайка)
що.
Публічно повідомляти, заявляти про що-небудь; доводити щось до відома багатьох, усіх; об'являти.
Приклади
- – Двісті двадцять два і два в остачі! – урочисто оголошує Ксеня. (М. Стельмах)
- А рішенець певне нам оголосять не пізніш, як завтра. (Леся Українка)
- Надходила осінь 1943 року. Німці оголосили Київ воєнною зоною. (Ю. Яновський)
- Другого дня я оголосив наказ про те, що .. учень 3-го класу Петро Ковалець зараховується до третього класу “А”. (Ю. Збанацький)
- – Оголошую його професором. І передаю йому на щастя .. свою задачу. (О. Довженко)
- Одного з його матросів оголосили японським шпигуном. (О. Гончар)
- Його спеціальність була така дивна і незрозуміла, що всі вважали за краще посміюватися з нього і оголосити диваком. (О. Іваненко)
- З їхньої розмови Анатолій зрозумів, що батькові оголосили сувору догану з попередженням. (М. Руденко)
- Мені лише оголосять громадську подяку за врятування дитини. Але ж це обов'язок кожного чесного громадянина. (В. Логвиненко)
що.
Офіційно заявляти про початок чого-небудь.
Приклади
- Ні намету не мав [Святослав], ні постелі, й ніколи не рушав на ворогів своїх, не оголосивши війни. (О. Довженко)
- Оголосити збори відкритими.
що, розм., рідко.
Наповнювати певний простір голосами, голосними звуками.
Приклади
- Колись його [будинок] гомін, крик та співи оголошували, тепер сум тихий прикриває, важкий спочинок сповива його зверху донизу. (Панас Мирний)
- “А вже весна, а вже весна”, несподівано оголосила весняночка поле. (Л. Яновська)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.