ОБРІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

О́БРІЙ

Лінія позірного зіткнення неба з землею чи водною поверхнею; горизонт, небокрай. Приклади

Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю. (Б. Грінченко)
На далекому обрії засвітилося багаття – то пастухи розпалили вогнище. (Г. Хоткевич)
– З-за морського обрію краєчком виглянуло сонце. (М. Трублаїні)
Семен сидів і без думки дивився на зоряний обрій, що світився межи деревами. (М. Коцюбинський)
Щовечора на обрії спалахували далекі, ледве помітні “лампади”, розвішані літаками. (О. Гончар)

Простір, який постає перед очима на відкритій місцевості; видноколо. Приклади

Видимість ясна навколо, обрій розширивсь на всі сторони світу далеко-далеко. (О. Довженко)
Випав сніг – і все навколо повеселішало. Обрії поширшали, зробилися лункішими. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Не згасає з роками слава героїв, її промені вплітаються в обрії майбутнього. (з газ.)

перен. Коло чиїх-небудь знань, ідей, інтересів. Приклади

Обрій його часто обмежується речами, які він безпосередньо бачить. (В. Еллан-Блакитний)
І я відчув, що багатьом з людей Не вистачає обріїв, ідей, Щоби життя заповнити до дна. (С. Крижанівський)
Шевченко був людиною дивовижно широких естетичних обріїв. (із журн.)

перев. мн., перен. Коло, сфера дій, можливостей, перспектив. Приклади

Але – здавалося Семенові – залишаються попереду обрії, важче, неспокійніше невгамовному його серцю. (Л. Смілянський)
Прозорі візерунки діаграм Очам відкриють обрії незнані. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.