НОРОВИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НОРОВИ́ТИ влю́, ви́ш; мн. норовля́ть; недок., розм.

Наполегливо намагатися зробити що-небудь. Приклади

Багач норовить, як би бідного з ніг збить. (прислів'я)
Турн в кріпость впертись норовить. (І. Котляревський)
В неділю Віктор не норовив уже залишатися на самоті. (Олекса Ізарський)
Тепер Климушняк обачливо тримався на безпечній відстані від усіх державних кобил, залізати на них більше не норовив. (П. Загребельний)
Волики були молоденькі, все норовили зійти з дороги. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.