НЕЗДУЖАЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕЗДУЖА́ЛИЙ а, е, розм.

Який нездужає; хворий, недужий, слабий. Приклади

Хата. Мати нездужала. Хліб зацвілий на столі. (М. Рильський)
Король дуже вподобав хорошу бранку, та, бувши на той час трохи нездужалим, велів одвезти її до пишного палацу в своєму парку .. і доглядати там, поки він не прийде до здоров'я. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Який не має фізичних сил, міцного здоров'я; кволий, безсилий. Приклади

Оришка – стара вже, нездужала, – тільки й того, що доглядає дитину.... (Панас Мирний)
Співав [кобзар Остап Вересай] похилий, нездужалий, Співав – і серцем молодів, Співав – і люди оживали, Співав – і ріс народний гнів. (М. Рильський)
[Корделія:] Ворожий пес, що покусав мене, І той би грівся в мене при вогні Такої ночі. А тобі, мій батьку, Мій батьку нездужалий, довелось Шукати захисту в хліві свинячім, З бродягами валятись на соломі! (М. Рильський, пер. з тв. В. Шекспіра)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.