НАЧИТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

чого, що і без прям. дод. Прочитувати (у 1, 2 знач.) в якій-небудь кількості. Приклади

Нечипір десь книжок багато начитав. (Л. Боровиковський)
Що мені Марко скаже, як побачить на ній [книжці] півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти.... (М. Коцюбинський)
Кінець кінцем я кинув книжку на підлогу. З таким фруктом, як Еклі, не багато начитаєш. Не дасть. (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера)

кого, що. Читаючи за списком, називати прізвища; зачитувати. Приклади

Один, тримаючи перед собою список, начитував імена арештантів, а другий йому ззаду присвітлював кишеньковим ліхтариком. (Т. Осьмачка)
На засіданнях суду він хвилювався. Особливо в часи всіляких формальностей, доки начитують по списку обвинувачених і, нарешті, свідків. (Іван Ле)
Сьогодні начитуватимуть їх [Василину й Сашка] у списках заслужених людей на всю Ковалівку. (В. Кучер)
– Цитьте ж усі, слухайте; кого начитаю над вами сотником, так зараз покланяйтесь йому. (Г. Квітка-Основ'яненко)

що, розм. Читати, промовляти який-небудь текст, фрази з настановою, повчанням, для загального відома; зачитувати (у 1 знач.). Приклади

У своїх мемуарах П. К. Саксаганський пише: “Все, що приходилось І. Карпенку-Карому вчити, він вичитував голосно і ролі вивчав напам'ять. Коли приходилось мені грати щось нове, він начитував мені роль”. (з мемуарної літ.)
Бійці начитали текст присяги на вірність українському народові. (з газ.)

Читаючи, повідомляти про що-небудь. Приклади

– Хай ревізійна комісія начитує їх [досягнення]. У мене тепер новий клопіт, – похитав головою Перегуда. (В. Кучер)
Чергова щось оголошувала й оголошувала, щось начитувала, закликала до уваги й попереджала про запізнення, повторювала безліч разів номери маршрутів, хоча все намарно – її неможливо було зрозуміти. (С. Жадан)
– Та тут же нема, хлопче, і того, що ти нам начитав, – обізвався дід Ничипір. (Л. Яновська)

що. Читаючи що-небудь, записувати голос на електронний або магнітний пристрій. Приклади

Звали її Галина Василівна Сторчак, і років двадцять тому вона працювала на радіо, начитуючи добре поставленим голосом вистави для циклу програм “Театр перед мікрофоном”. (А. Кокотюха)
Протягом 70–80-х років, під час праці на радіо, я написав і начитав близько двох десятків передач про творчість Івана Павловича Багряного. (О. Шугай)
Після того як фільми було замовлено, я мав скласти анонси та начитати їх на автовідповідач кінотеатру. (І. Роздобудько)

що, розм. Читаючи, довідуватися про що-небудь, одержувати якісь відомості; вичитувати (у 2 знач.). Приклади

– Чи не буде полегкості на податі, на хліб? – Про це я не відаю, навіть у книжках нічого про те не начитував. (І. Нечуй-Левицький)
Пишіть мені, що там в Києві робиться, ми дещо начитували в газетах, але в листах воно живіше виходить. (Леся Українка)
А я начитала, Що, як виросте той Гонта, Все наше пропало! (Т. Шевченко)
Я в чорних книгах начитав, Що десь за східними борами, На тихих моря берегах, В глухім підвалі під замками, Зберігся меч – і що ж? О страх! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

що. Читати, викладати слухачам (лекції, заняття, які-небудь відомості, зміст чого-небудь). Приклади

Упродовж семи семестрів молодий учений М. Грушевський начитував загальний курс історії України, над якою він працював усе життя і яку вважав справою честі всього свого покоління. (з наук.-попул. літ.)
Перед сесією заочникам начитали теорію з сесійних предметів. (із журн.)

кому і без дод., розм. Докоряти кому-небудь чимсь; вичитувати (у 4 знач.). Приклади

[Кнур:] Ти ж з тією правдою, як циган з писаною торбою, носилась! Тілько й знала, що малому начитувала за правду! (Панас Мирний)
[Квятковська:] Мовчи! Начитуєш? У, як пiймаю, – начитаю i я! (М. Старицький)

Давати розпорядження, нагадувати кому-небудь про щось. Приклади

Крихточка все начитувала своєму Тихонові, як за домом глядіти, як їсти варити, де що лежить. (Яків Баш)

НАЧИ́ТУВАТИ ую, уєш, недок., НАЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док.