НАРІВНО — ТЛУМАЧЕННЯ

НА́РІВНО присл.

На рівні частини, в однаковій кількості; порівну. Приклади
  • Умовились [звірі] гуртом робити Облаву потайну, І хто добуде що – все нарівно ділити. (Л. Глібов)
  • – Треба, щоб всім нарівно, а ви як інтелігенту – дак що лучче, а нам, мужикам, – що гірше. (В. Винниченко)
  • Вона нагнулася й повну жменю вирвала рослих стебел льону. Розділила нарівно в обидві руки. (Іван Ле)
  • Мабуть, ти не розумієш, що нема в світі гіршого, як позбутися друга, на якого мав надію, з яким збирався ділити нарівно і радості, й печалі? (Б. Левін)
Так само, однаково. Приклади
  • Усякий зна сю правду, одначе усяк бреше. Не нарівно: один бреше на усі заставки, інший бреше потрішку. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Про любов і розлуку нарі#вно Просить серце солдата в бою. (А. Малишко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.