НАПЛИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАПЛИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАПЛИСТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. напли́в, ила́, ло́; НАПЛИВТИ́, иву́, иве́ш; мин. ч. напли́в, ивла́, ло́; док.
Припливаючи (у 1 знач.), збиратися в якій-небудь кількості.
Приклади
- Крячки стрілами падали на воду і хапали рибу: то був знак, що риби наплило до берега доволі. (І. Нечуй-Левицький)
Припливаючи, натікати, збиратися десь у якійсь кількості (про рідину).
Приклади
- Не одна галера наїхала на іншу, а крізь пробиту в боці судна діру напливала вода до середини. (Юліан Опільський)
- Куди не глянь – білясті гребінці хвиль, що напливають хтозна-звідки і зникають хтозна-куди. (В. Малик)
- Побіг [Яць] заглянути до ями, чи за ніч не наплило кип'ячки. (І. Франко)
- – Пішла з малими на вокзал, але вхід зачинено: не впускають селян. Зоставайтесь ночувати під стінами, де сніг протанув і в морозному бруді напливли калюжі. (В. Барка)
тільки 3 ос.
Набігати на що-небудь (про сльози).
Приклади
- Дівчина чує, як їй на повіки Чомусь напливає гаряча сльоза. (Л. Первомайський)
- Ми мовчали, і сльози розлуки напливали на вії твої. (В. Сосюра)
- На очі мені вряди-годи напливали сльози, тоді світ ставав каламутний і чужий, я не бачив .. стежки, яку топтав. (Валерій Шевчук)
- – Я зроду не ходила до жандармів, – сказала Санда.., втираючи сльози, що нараз наплили на очі. (О. Кобилянська)
- На очі красуні-персіянки Ніссо напливли сльози, вона до крові прикусила нижню губу. (Ю. Логвин)
тільки 3 ос.
Плавно наближатися, насуватися (про дим, хмару, туман і т. ін.).
Приклади
- Улянка зупинилась, їй здалося, що дим напливає зовсім з іншого боку. (О. Донченко)
- Морок напливав спереду й з боків. (М. Іщенко)
- Туман напливав, і капітан зупинив машину, спостерігаючи, як біла молочна піна находить і відходить хвилями. (О. Ульяненко)
- Чорна хмара, як ніч, наплила, сліпучі спалахи залили небо. (К. Гордієнко)
- – Порадь же що-небудь, бо на мене мовби туман наплив. (І. Нижник)
Проникаючи куди-небудь, нагромаджуватися, скупчуватися в якомусь місці (перев. про повітря).
Приклади
- Через відчинене вікно напливав з городів росистий холодок. (Ірина Вільде)
Насуваючись, закривати, заслоняти собою що-небудь.
Приклади
- Ген-ген чорнів ліс зубчастим муром, а туман на нього тихим морем напливав. (Леся Українка)
- Вгорi латкою палає жовтогаряче небо вечора .. Часом на латку напливає мерехтлива зграя голубiв. (В. Винниченко)
- Довгаста, темна зсередини хмарка напливла на місяць і пригасила його металічне блищання. (Л. Первомайський)
- Дві хмаринки наплили одна на одну. (Ірина Вільде)
Поширюючись, доходити, доноситися (про запахи, звуки).
Приклади
- Пахощі квіток напливали тихими хвилями. (Леся Українка)
- Хвилями напливав аромат квітів. (В. Домонтович)
- Юстина ще кілька хвилин стояла коло призьби, наслухаючись до звуків, що напливали звідусюди. (П. Кочура)
- Напливає з далини пісня. (М. Стельмах)
Повільно наставати, наступати.
Приклади
- Сонце вже сіло, почав напливати присмерк. (Олесь Досвітній)
- Напливає синій вечір. (М. Стельмах)
- Анарх знову сідав на пеньок і думав про осінь: напливе осінь – прозорі простори, стиглі яблука, таємні мислі, далекі спогади. (М. Хвильовий)
перен.
Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про настрій, почуття і т. ін.).
Приклади
- У серце пливуть-напливають забуті Чуття молодії. (І. Франко)
- Завжди, коли він пригадував сестру, щось тепле й світле напливало на душу. (М. Руденко)
- На Ярослава знов напливала темна лють. (П. Загребельний)
- Коли він дивиться у вікно, до нього приходить думка; руйнуючи затишок, вона напливає, мабуть, звіддалік. (О. Ульяненко)
- – О, Саво, Саво! – кликнула все ще півголосом, із сильною радістю, що наплила раптово до її серця. (О. Кобилянська)
- “Ну, що ж, хай ведуть, – подумав він. На мозок його напливла якась страшна тінь. – Хай ведуть. Все одно мені після цього не жити”. (І. Сенченко)
перен.
Виникати, поставати в уяві.
Приклади
- Мати голову журно схилила При бліденькім, чаднім каганці. Напливають думки. І безсило Вишивання повисло в руці. (В. Бичко)
- Інколи, під стукіт коліс, напливали зовсім інші видіння: хтось у весняній стіні туману вирізав велетенські отвори, і крізь них виднілася розкішна лісова земля. (М. Стельмах)
- Між картинами запеклого бойовиська, між обличчями диких степовиків .. раз по раз напливали великі сині очі та чорні брови незнаної дівчини. (І. Білик)
- Все, що він робить, здавалось, робить отак, без думки. Що напливе, то й робить. (У. Самчук)
тільки 3 ос.
Находити на що-небудь, покривати щось.
Приклади
- Криж головою звисав з канапи, слабо ворушачи губами. Опухлi повiки конвульсивно напливали на очi. (Р. Андріяшик)
- Пародонтоз починається з ледь помітних ознак: інколи ясна набухають, напливають на зуби й постійно кровоточать; швидко відкладається зубний камінь. (з наук.-попул. літ.)
Сходитися в одне місце, збиратися, скупчуватися де-небудь у великій кількості.
Приклади
- До міського великого парку все ще напливає публіка й любується гарним повітрям. (О. Кобилянська)
- З'явилося ледь чутне гудіння, воно поволі наростало і наростало, й ось уже вся маса народу – а з усіх боків усе напливали і напливали – уся ця маса загула водночас. (Ю. Винничук)
- Натовп займав мало не піввулиці, а люди напливали далі. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
- Буфети і пивні наспіх організували румунські комерсанти, яких вже до біса напливло в Хотин. (В. Петльований)
Поступово збиратися, з'являтися, нагромаджуватися (про роботу).
Приклади
- Вже по місяці він побачив, що сам не здолає всеї [всієї] роботи, яка напливала до нього. (І. Франко)
- – До біса маємо роботи, Що день – то інша наплива. (Л. Первомайський)
перен.
Плавно рухатися, переміщатися; іти плавною ходою.
Приклади
- Він не помітив, як з'явилася в кімнаті Юлія. Побачив, коли вона вже наближалася до нього.., не йшла.., а напливала на нього. (П. Загребельний)
- Не йшла [Меланія], а ніби напливала із золотого духмяного моря, гордо випроставшись. (О. Гончар)
Показуватися, з'являтися звідки-небудь, стаючи видимим.
Приклади
- Льошка скеровував човен .. на шахтарське селище, що напливало, ближчало, мигтіло першими вогниками. (Ю. Мокрієв)
- Десь попереду вже виразно густим розсипом мерехтіли вогники: наближалося Запоріжжя. Воно напливало із далини, наче гори, обсипані жаром. (Яків Баш)
- Семафор. Водогінна башта. І раптом вирвалась, напливла з сіряви така рідна станція. (Є. Кротевич)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.