НАГРУДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАГРУ́ДНИК а, ч.

Фартух або частина фартуха, яка надягається на груди для захисту їх від чого-небудь або як частина уніформи. Приклади

На листках [альбома] манячили групи інституток, товаришок Ольги, в білих хвартушках і нагрудниках. (І. Нечуй-Левицький)
Висока й кістлява, вона майже ніколи не скидала грубого фартуха з поворозками за плечима і квадратним панцирним нагрудником, утиканим шпильками та голками. (Р. Доценко, пер. з тв. Ч. Діккенса)
На сорочках із білим вишиттям є нагрудники, які закривають пазушний розріз і рукави без манжетів. (із журн.)

Те саме, що мани́шка 1. Приклади

Скрипаль у чорному фраку з білим нагрудником і довгими, схожими на пташиний хвіст фалдами, скидався на печальну сороку. (В. Шкляр)

Частина збруї, яка накладається на груди коневі. Приклади

Баязид, хоч і вагаючись, все ж їхав далі й далі. Кінь під ним у золотій вуздечці, сідло золоте, чепрак і нагрудник у бірюзі. (П. Загребельний)
Князь .. перекинув нагрудник і притяг підпругу, тільки тоді розпутав нетерплячому жеребцеві передні ноги й одяг вуздечку. (І. Білик)

У давні часи і в Середньовіччі – частина бойового спорядження у формі щитка або панцира для захисту грудей. Приклади

Сонце, завішене над головами, з їдкою силою розпікало тяжкі скрижалі щитів, сліпучу луску нагрудників, червоні вістря мечів. (К. Гриневичева)
Схований під одежею нагрудник твердої дамаської сталі надійно захищав [Богуна] від куль. (Я. Качура)
Оце вояк! – не те що козаки. Шолом, нагрудник, все на нім як влито. (Л. Костенко)
Ще хвилину тому блискучий нагрудник поляка узявся сухою іржею, кунтуш втратив блиск і висів подертим рванням. (Д. Білий)

Такий щиток або панцир для занять деякими видами спорту. Приклади

Ми придбали собі рапіри, маски, нагрудники, рукавиці. (Л. Старицька-Черняхівська)
– А тепер трохи розімнемося, – сказав він, надягши нагрудник та маску для фехтування. (О. Авраменко, В. Авраменко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.