МОНОДІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
МОНО́ДІЯ ї, ж., муз.
Одноголосий спів (сольний, а також груповий в унісон або октаву).
Приклади
- У теорії музики монодію протиставляють гомофонії і поліфонії. (з навч. літ.)
- На кафедрі старовинної музики Національної музичної академії вивчають стилістику православної монодії та раннього багатоголосного співу. (з газ.)
У Стародавній Греції – спів одного виконавця в супроводі авлоса, кіфари або ліри.
Приклади
- Актори в Стародавній Греції повинні були не лише добре декламувати вірші, а й володіти вокальною майстерністю, виконувати монодії. (із журн.)
В епоху Відродження – вид сольного співу з інструментальним супроводом.
Приклади
- Італійські музичні теоретики XVI ст. називали монодією будь-який твір, написаний для голосу з інструментальним супроводом. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.