МИТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МИ́ТИЙ а, е.

Дієпр. пас. до ми́ти. Приклади

І покої не мазані [у сотника], І сволок не митий, І челяді нема дома. (Т. Шевченко)
Нашвидку, тремтячи, пригладив він розкошланий на голові чуб і, застібнувши на грудях розхристану, давно не миту сорочку, прожогом кинувся в кімнату. (С. Васильченко)
Річка наша – чиста й весела, вислана білим, митим-перемитим піском. (А. Дімаров)
Розривається серце за тим Одіссеєм розумним. Він-бо, нещасний, від любих далеко на хвилею митім Острові терпить біду. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

у знач. прикм. Який помився, умився. Приклади

Я не митий, не голений. Голодний, хворий, виснажений... А мені відмовляють скрізь, куди не звернуся. (М. Андрусяк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.