ЛЮДИНА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЮДИ́НА и, ж.

Одиничне до лю́ди 1. Приклади
  • І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Бо ти на землі – людина, І хочеш того чи ні – Усмішка твоя – єдина, .. Очі твої – одні. (В. Симоненко)
  • Ти людина тому, що умієш померти, Якщо мовити правду тобі не дають. (М. Руденко)
  • Людина не розуміє, чому вона не може літати попри усю свою всемогутність і вищість над іншими істотами, які не вміють ні писати віршів, ні воювати. (Г. Пагутяк)
  • Той професор-медик був людина доволі легкодушна. (А. Кримський)
Будь-яка особа; кожний. Приклади
  • Коли людина стала несповна розуму, її годі слухатися – вона неосудна. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – Коли віз ламається, людина розуму набирається. (Є. Кравченко)
Людська постать. Приклади
  • З мужських [чоловічих] костюмів найбільшу увагу взяв білий ведмідь. Чудова маска на цілу людину. (М. Коцюбинський)
  • Тут, на тлустій землі, врівень з людиною, ростуть ледь-ледь побризкані місяцем бурякові висадки. (М. Стельмах)
  • Євпраксія побачила сон. Ту саму ложницю, в якій спала, те саме ложе, тільки піднесене вище, на зріст людини. (П. Загребельний)
Уживається в значенні одиниці ліку людей. Приклади
  • [Семен Мельниченко:] Чи знайдеться ж у світі хоч одна людина, щоб не закохалась на цей любий, тихий та веселий рай? (М. Кропивницький)
  • Хоч би одна людина в допомогу. Хоч би хто-небудь. (Г. Хоткевич)
  • Надто мало Конорів мешкало в Ібрії. В усій країні налічувалося лише вісімдесят дві людини.... (О. Авраменко)
Особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. Приклади
  • Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина! (М. Рильський)
  • Він знав, що, коли він умиратиме, інші скажуть байдуже й іронічно: ну й що ж – умирай. Яке ти, піщинка у всесвіті, маєш для нас значення? Але він знав, що він так про людину не скаже .. Якщо мова про справжню людину! (І. Багряний)
  • Лідер життя і садівник Космосу! Чудово! Чи не ляже в цю концепцію вся прийдешня наука про Людину та її покликання? Непроста думка. (О. Бердник)
Уживається в значенні особового або неозначено-особового займенника. Приклади
  • [Лікар:] Людина собі встановилась, вибрала собі свою лінію, має обов'язки, сім'ю. (Леся Українка)
  • Людина собі міркує, що коли можеш піти до церкви – піди, а не можеш – візьми та стань перед образом дома і помолися від щирого серця. (У. Самчук)
  • – Дайте людині оговтатись, – підморгнув Самсонову професор. – Краще продовжуйте свою лекцію. (Ю. Бедзик)
Уживається в значенні узагальненого або займенникового звертання (часто з означенням). Приклади
  • – Ну що ви порівнюєте, добра ви моя людино! Хіба не правда все те, що він написав про вас? (О. Іваненко)
  • – Зараз я тебе віднесу до корабля. Полежиш там, а пошуки я продовжуватиму сам. – Скажи простіше: не перешкоджай мені, людино. (І. Росоховатський)
  • – А а... їдять його мухи! – засичав я на неї. – Ти того... хоч якусь совість май, людино! (Л. Кононович)

ЛЮ́ДИ е́й, мн. (одн. люди́на, и, ж.).

Суспільні істоти, які являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, що мають свідомість, володіють мовою, виготовляють і використовують знаряддя праці. Приклади
  • – Наука доводить, що життя на Марсі існує, але чи єсть там люди і які вони, поки що невідомо. (Григорій Тютюнник)
Ці істоти в протиставленні іншим істотам. Приклади
  • Ви ж люди, люди, не собаки! (Т. Шевченко)
  • Насторожувало слово “матеріал” і вже зовсім не подобався вислів “кличка”, наче йдеться про собаку, а не людину. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Середовище збільшує ризик, проте усі ми маємо вибір, свободу волі – цю таємничу силу, що робить нас або людьми, або нелюдами. (Г. Пагутяк)
звичайно з означ. Особи, що належать до певної суспільної групи, середовища. Приклади
  • Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі. (Леся Українка)
  • – Ми собі сільські люди, ми політикою не займаємось. Нехай перевірять. (В. Винниченко)
  • – Ти, Козаче, сказав: там... учені люди – в тій Громаді... Учені? Тобто з університетськими дипломами? (Ю. Хорунжий)
  • Хутірські люди поховали убитих повстанців на ґруні, недалеко від місця бою і всі ці роки доглядали могили, хоч і без прізвищ. (М. Матіос)
з означ. Особи, об'єднані певними, характерними або спільними ознаками. Приклади
  • Лемішковський, убраний в чисту нову одежу, в білих комірчиках, дуже пристаючих до лиця чорнявим людям, вразив панночок своєю оригінальною красою українського типу. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ей! ловко старі люди жили! – зітхаючи, говорить Петро Мотузок. (М. Івченко)
  • Розмовляючи сам із собою, як це роблять дуже заклопотані люди, Д'Артаньян увійшов до під'їзду свого будинку. (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма)
  • Про колишню наявність германців, готів і лангобардів у Північній Італії може свідчити більший відсоток білявих людей, ніж в інших частинах Італії. (з наук. літ.)
звичайно з числ. або означ. Певна кількість осіб. Приклади
  • Коли вершник пiд'їхав до купки людей, що наближались поволi до брами, вiн спiшився. (Ю. Логвин)
  • Приніс [Грицько] трохи водиці, хоч і з руки лівої кров цибеніла. Та на три десятки людей – що то є! (В. Лис)
Сторонні, інші особи в протиставленні суб'єктові. Приклади
  • Нехай людям лихо сниться, а ми заспіваймо. (Т. Шевченко)
  • [Явдоха:] Таточку! А що ж люди скажуть? .. Батько, скажуть, вигнав рідного сина з двору. (Панас Мирний)
  • Не маючи змоги в той час харчувати велику кількість людей, ми в закликах прохали повстанців брати з собою на кільки [кілька] днів харчу. (В. Винниченко)
  • Хай люди йдуть, злітаються нехай, А поки що – копаймо добрі шанці. (І. Багряний)
Оточення, знайомі й незнайомі особи. Приклади
  • – Ти між людьми ходиш, по городах вештаєшся!... (Панас Мирний)
  • Якось мене забули люди, не пишуть, навіть на листи не одповідають. (М. Коцюбинський)
  • – І про те думай, – сказав, – якої гадки будуть про тебе ті люди: чи шани ти від них заслужиш, чи зневаги! (Валерій Шевчук)
  • Раз у раз він пригадував похорон мами, коли не було кому нести труну, бо люди гарували в полі. (Г. Пагутяк)
  • Чи хто тому винен, що не всі в цьому світі такі швидкі на здогад про те, що подеколи вибрані слова ходять між людьми, мов справжнісінькі варвари. (М. Матіос)
Особи, що мають справу з певним суб'єктом. Приклади
  • – Чого ж більше думати? Присилай у вівторок, післязавтра, людей, бери рушники. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Явдошка:] Тату! Он вас люди питаються. [Храпко:] Які люди? (Панас Мирний)
  • – Що він, наречений твій, чи що? Та й тоді молоді люди запрошують дівчину заздалегідь. (В. Владко)
  • Щойно почуєш її [стрілянину] – веди людей в табір. (А. Кокотюха)
Особи, з якими певний суб'єкт зв'язаний якими-небудь обов'язками (господарі, наймачі і т. ін.). Приклади
  • Прийшлося [Мотрі] в чужій хаті людям годити, людей слухати. (Панас Мирний)
  • Наймуся до добрих людей в робітники – з голоду не пропадемо. (В. Чемерис)
Уживане в значенні узагальнення, узагальненого звертання (часто з означ. добрі). Приклади
  • – А чи не час нам, бува, люди добрі, он там під вербою, коло криниці, трохи відпочити? – озвався хтось із прочан. (Д. Мордовець)
  • Не думайте, люди добрі, що Валя одразу, в одну мить став одчайдушним сміливцем. (В. Нестайко)
  • Ох, люди, люди, коли б ви знали, які нудні ваші мрії про владу. (Н. Околітенко)
  • Щось крикнути хотіла [Муся], мовляв, допоможіть, люди добрі! (І. Роздобудько)
Особи, що працюють у якій-небудь галузі виробництва; працівники. Приклади
  • – Чого ж це ви самі носили сахар? Чи людей не було в сахарні, чи що? (І. Нечуй-Левицький)
  • Чимало користі можуть принести досвідчені люди пенсійного віку на тих робочих місцях, які відповідають їх залишковій працездатності. (з наук. літ.)
Особовий склад війська, жива сила (на противагу техніці). Приклади
  • – Ви підете в тил для диверсій. – Я втратив всіх людей. (О. Довженко)
  • Людей, поповнення, солдатів! Живих багнетів, живих шабель! Ось чого йому зараз найбільше бракує. (О. Гончар)
перев. з означ., іст. Різні категорії вільного та особисто залежного населення у феодальному суспільстві. Приклади
  • І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні, Людей у ярма запрягли Пани лукаві.... (Т. Шевченко)
  • Робітні люди сокирами-балтами .. заробляли собі і ораницю, і пасло [пасовище], і клапті лісу. (М. Дочинець)
Особи, які перебували в особистій залежності від пана; кріпаки. Приклади
  • Почав пан хату одмагати: десь прикупив сім'ю людей, то треба було хати. (Марко Вовчок)
заст. Чоловіки в протиставленні жінкам. Приклади
  • Вже повну холодну натирили і людей, і жінок, і дівчат. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Стоять два чоловіки. А хто там стоїть? – Люди. – А буде бабів з десять – то все баби! (М. Коцюбинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.