ЛИСІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИСІ́ТИ і́ю, і́єш, недок.

Ставати лисим (у 1, 2 знач.). Приклади

Голова його уже лисіла, де-не-де сідина пробивалася між рідким волоссям. (Панас Мирний)
Стало випинатися вперед черево, віддималися щоки, рано почала лисіти на маківці голова. (Б. Антоненко-Давидович)
Подивився я на нього, на ката всього міста нашого – такий непоказний, бліденький, у пенсне, ще й лисіти починає. (В. Собко)
– Ти думала – молодітиму? Скоро й лисіти почну від цієї служби. (М. Олійник)
Він уже другий рік як рунув гладшати, так само обвально, як і лисіти. (О. Забужко)
Ще цвіли соняшники і жоржини, .. але вже блякли, лисіли мальви під вікнами хати. (В. Дрозд)

перен. Виднітися лисиною (у 2 знач.). Приклади

Вона [падь] була вкрита морем лісу, але де-не-де лисіли плями – галявини лук. (І. Багряний)
Де-не-де темніли балки, лисіли оголені вітром горби. (В. Козаченко)

Прикм. до лис. Приклади

Лестними [лестивими] словами Лис їх знадив, аж до ями Лисової підійшли. (І. Франко)
Джмiль знав, що ця нора була не лисова, а борсукова. (М. Вінграновський)
На лисовому малюнку ліс вийшов мовчазний, нерухомий і порожній. – Це тому, що ліс без мене, – зауважив, зітхнувши Мацько. – Ліс без лиса не ліс. (Г. Пагутяк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.