ЛЕЙБИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛЕ́ЙБИК а, ч., діал.

Чоловічий або жіночий верхній одяг (звичайно без рукавів). Приклади

Жінка висмикнула вати з свого старого лейбика й дала Дрімайлові. (І. Нечуй-Левицький)
Гончаренко .. показав мені складені на лаві шовкову добру хустку, лейбика, спідничку й інші речі міщанського жіночого вбрання. (Л. Старицька-Черняхівська)
Він був у довгому лейбику до колін, в хромових чоботях. (В. Кучер)
У плечi впирався молодецький чорноморський вiтрище, продуваючи шинелю, Левадишин лейбик i сорочку, яка, одначе, прилипла до тiла, зволожена потом. (Р. Андріяшик)
Хата шевця Омеляна Шкути, сумирного клишоногого чоловічка в порваному єврейському лейбику, .. стояла на самому кінці посаду. (Ю. Мушкетик)
По сніданкові вдягнув чисту сорочку, нового лейбика, бриля, намастив чоботи, гребінцем розчесав вуса. (Ю. Хорунжий)

Сукняна безрукавка жителів передгір'я Карпат, рівнинної частини Західної України та Полісся. Приклади

Лемківські чоловіки вдягають сорочку. На сорочку надягають камізельку, лейбик з гарними прикрасами спереду. (з наук.-попул. літ.)

Те саме, що жиле́т 1. Приклади

На нім була коротка витерта гунька гнідого сукна, а під нею полотняний лейбик. (І. Франко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.