КУТЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУТЯ́ і́, ж., етн.

Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні Різдва чи Водохреща. Приклади

Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. (Т. Шевченко)
По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи. (І. Франко)
У кутку на сіні, там, де блимає старезна лампадка, стоїть наша самотня кутя. (Б. Антоненко-Давидович)

Святковий вечір, коли споживають таку обрядову кашу. Приклади

А віщування смерті у княж-дворі ще від тогідної [торішньої] куті появлялися. (К. Гриневичева)
Після цього наші ловці вирушили додому, щоб встигнути на кутю. (І. Багряний)
– Завтра кутя. І все в нас буде, як на батьківщині: і кутя, і узвар, і сіно постелимо за звичаєм.... (З. Тулуб)

Те саме, що ко́ливо. Приклади

На проводи наносять сюди на гроби чимало чого: чи куті, чи буханців, чи крашанок. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Поминальної куті з торішньої пшениці дві мисочки наварив. (О. Ковінька)

Келії ченців у монастирському комплексі середньовічного Таїланду.

Архітектура і монументальне мистецтво

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.