КУЛЬМІНАЦІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУЛЬМІНА́ЦІЯ ї, ж.

астр. Проходження світила через небесний меридіан. Приклади

Момент верхньої кульмінації центра Сонця називається справжнім полуднем, а момент нижньої кульмінації – справжньою північчю. (з навч. літ.)

перен. Найвище напруження, піднесення в розвитку чого-небудь. Приклади

Прудкість моєї мислі доходить кульмінацій. (М. Хвильовий)
Коли мелодія досягла найвищого свого зльоту, кульмінації, здалося, ніби мене хтось схопив за руку і сказав: “Ходім!”. (Ю. Збанацький)
Наречена сиділа невесела й розчарована, бо знала заздалегідь, чим ця комедія кінчиться, хоч і не розумілася на зав'язці й кульмінації. (О. Чорногуз)
Нарешті бідолахи сплели кострубатий вінок й настала кульмінація дійства. (Г. Пагутяк)
Світлове шоу стало кульмінацією урочистостей, які розпочалися військовим парадом. (з газ.)

літ. Елемент композиції твору, момент вирішального зіткнення характерів, мить перелому в сюжеті, з якої починається розв'язка. Приклади

У невеликих за обсягом творах (новела, оповідання, часом повість) кульмінація, як правило, зсунута ближче до фіналу. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.