КОЛОЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
КОЛО́ТИ колю́, ко́леш, недок.
кого, що чим і без дод.
Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль.
Приклади
- Горе тобі, воле, коли тебе корова коле. (прислів'я)
- Вона [панночка] мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле. (Марко Вовчок)
- Вони знущалися над ним: кололи, били, – та нічого їм не сказав юнак. (П. Тичина)
- – Слухати уважно! – проголосив Заєць енергійно. – Ножики, олівці, мотузки, черепки, голки й інші металеві й скляні знаряддя, щоб різати, колоти, штрикати, в'язати, писати тощо, – прошу скласти на цей стіл. (І. Багряний)
кого, що і без прям. дод.
Викликати відчуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.).
Приклади
- Хай мороз не коле так – В мене шапка з кролика. (Г. Бойко)
- Гострі сніжинки кололи обличчя. (С. Журахович)
безос., у чому.
Боліти (про відчуття гострого, різкого болю, кольки).
Приклади
- Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду. (М. Коцюбинський)
- Вова біг, доки не почало колоти в боці. (О. Копиленко)
кого чим і без дод.
Уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї.
Приклади
- Хто рачки ліз, а хто простягся, Хто був шкереберть, хто качався, Хто бив, хто різав, хто колов. (І. Котляревський)
- У сотниковім дворі господаря мало не убили до смерті .. Ганялися за людьми й кололи їх шаблями. (Г. Хоткевич)
- Сто тридцять орлів налетіло на німецько-гайдамацький загін .. Врізалися у самий табір на сільській площі, кололи, стріляли впритул, збивали з коней. (О. Довженко)
кого.
Забивати ударами ножа (про свиней).
Приклади
- Кололи свиней, і несамовитий крик їх розносився по всьому селу. (Панас Мирний)
- Баба Федора своє порося ще пожаліла колоти, хай підросте. (О. Донченко)
- За возовнею, а її згори було найкраще видно, кололи кабана. (Ю. Логвин)
- У Каландріна на хуторі під Флоренцією був двір, що він узяв за жінкою; з того двора він мав деякі прибутки і щороку проти Різдва їздив туди разом із нею колоти кабана на солонину. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
що.
Розсікати, подрібнювати на частини що-небудь тверде.
Приклади
- – На дривітні колоддя кололи, у дрова рубали. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Треба знову возити дрова з лісу. Потім пиляти їх, потім колоти. (В. Винниченко)
- Біля сарая Галаган колов дрова. (А. Головко)
- Двірники кололи на асфальті лід, дрібні крижинки вилітали з-під ломів. (Є. Гуцало)
Те саме, що вко́лювати 2.
Приклади
- В лікарні ми пробули цілісінький місяць. Нас через день кололи в живіт, і уколи ті були дуже болючі. (А. Дімаров)
- – Якби не ця брехня, до вас би, Вiкторе, не повернулися найгiршi спогади з минулого. Вас не били б по головi, не кололи б шприцом, не накачували б рiзною гидотою. (А. Кокотюха)
- – Психопатка. З десяток швів на руках – не інакше, як жили різала. Не коліть у вену та й не коліть. А що мені робити, коли пульс зникає? (Ю. Іздрик)
кого чим, перен.
Ображати когось неприємними зауваженнями; в'їдливо дорікати кому-небудь.
Приклади
- П'є [Максим], гуляє; з шинкаря насміхається; з кріпаками панібратається, жалкими докорами їх коле. (Панас Мирний)
- Для когось у них знаходився і сміх, і доброта, і пестощі, а його [Тимофія] вони вічно кололи одним: “За що ми тобі гроші платим?”. (М. Стельмах)
КОЛИ́ присл.
часу, також із частками ж, то.
В який час.
Приклади
- Співай же їм, мій голубе, Про Січ, про могили, Коли яку насипали, Кого положили. (Т. Шевченко)
- Коли, як і чому понесло Коржа з України аж до Сибіру – того ніхто не знав, та й він сам не любив про це розводитись. (Б. Антоненко-Давидович)
- Черниш аж тепер помітив, що вдарив його міною, яка не знати коли і яким чином опинилася у нього в руці. (О. Гончар)
Уживається в питальних реченнях.
Приклади
- – Коли ж тебе, матінко, дожидати в гості – чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами? (І. Нечуй-Левицький)
- І всі його питали, мов пророка: – Коли ж той день? Чи довго ще ся ніч? (Леся Українка)
- – А коли скажеш? – Коли?.. Коли?.. Їй-богу, не знаю. (В. Винниченко)
- – А коли відбудеться суд? – Може, завтра. А може, й зараз.... (В. Нестайко)
Уживається в риторичних запитаннях і вигуках, що передбачають негативну відповідь.
Приклади
- Катря, дивлячись у віконце, промовила: – Усе хмари, усе негода! Коли вже те ясно буде! (Марко Вовчок)
- – Забери його [карбованця] .. Коли ще в житті таку дурницю матимеш? (М. Стельмах)
- Коли-то він побачить оте пресвітле диво?.. І чи побачить?... (Василь Шевчук)
неознач., розм.
У який-небудь час; коли-небудь.
Приклади
- – Прощай! – сказав Осел, – навідайсь ще коли, Бувай здоров, небоже! (Л. Глібов)
- Хіба коли забуду я, як плакав він, мій чорнобривий. (В. Сосюра)
Час від часу; іноді, інколи, деколи.
Приклади
- То було коли озветься [Катря] до нас із Марусею словом сердечним .. То зовсім одцуралася усіх. (Марко Вовчок)
При протиставленні двох речень або членів речення, повторюючись на початку кожного або перед кожним, означає: інколи... інколи.
Приклади
- Оришка сяде, а Чіпка, – коли сидить, коли лежить.... (Панас Мирний)
відносний.
Уживається як сполучне слово.
у знач. част.
КОЛИ́ спол.
часу.
Уживається на початку підрядного речення часу.
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.