КЕРУВАННЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

КЕРУВА́ННЯ я, с.

Дія за знач. керува́ти 1. Приклади
  • Це слово [такелаж] означає всі як єсть на кораблі приладдя для керування парусами. (Ю. Яновський)
  • – Керування ходом судна здійснюється з рубки, що утворює виступ у зовнішній частині корабельного корпусу. Ілюмінатори рубки з товстого черепицеподібного скла. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
  • Об'єктом дослідження сучасної механіки космічного польоту є визначення траєкторій та способів керування рухом космічного апарата, які б забезпечували виконання заданого маневру найкращим чином. (з наук. літ.)
  • Розв'язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриває для людства нове могутнє джерело енергії. (з наук.-попул. літ.)
Дія за знач. керува́ти 2; керівництво (у 1 знач.). Приклади
  • Керування справами перебрав на себе зух – компаньйон, якому батько цілком довірився, дарма що підприємство, працюючи на повний хід, давало чомусь самі збитки. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Проблемне навчання на етапі засвоєння нових знань є одним із важливих засобів керування пізнавальною діяльністю студентів, побудованому на зосередженні їхньої довільної та післядовільної уваги на пошукових діях. (з навч. літ.)
  • Керування університетським хором доручили молодому диригентові, який перейшов на викладацьку роботу з обласного театру опери та балету. (із журн.)
перев. з означ. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами і т. ін. Приклади
  • Я висунув з-під панелі штурвал і активував ручне керування. (О. Авраменко, В. Авраменко)
  • За допомогою рульового керування повертають передні колеса, і цим самим змінюють напрям руху автомобіля. (з навч. літ.)
  • Дистанційне керування технологічними процесами дає змогу моделювати процеси в небезпечних зонах та умовах. (із журн.)
лінгв. Підрядний синтаксичний зв'язок між словами у словосполученні та реченні, при якому залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає головне слово. Приклади
  • Прийменники, допомагаючи у виявленні синтаксичного керування непрямими відмінками іменних частин мови, вносять у відмінкові форми спеціальні смислові відтінки. (з наук. літ.)
  • До лексико-синтаксичних синонімів належать такі конструкції, які відрізняються лише сполучником, прийменником, часткою або модальним словом, – при збереженні того ж синтаксичного зв'язку – керування. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.