ЗРУБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗРУ́БУВАТИ ую, уєш, недок., ЗРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Рубаючи, відокремлювати що-небудь від основи. Приклади
  • Ледачіші дівчата тільки вершки зрубували, Оксана ж ні в чому не любила неправди й сапувала як слід, чисто. (Л. Яновська)
  • Він, патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав з тушки ліве крило. (О. Ільченко)
  • На заході сонця Омелько встиг зрубати два тонких деревця. (Ю. Логвин)
Рубаючи, знищувати; вирубувати. Приклади
  • Ми зрубуємо кущі, палимо їх. (М. Коцюбинський)
  • Молоді пагінці вперто пнулися вгору – господар не встигав їх зрубувати. (В. Малик)
  • [Килина:] Та я б і цілий ліс продати рада .. [Лукаш:] Ти кажеш продати ліс... зрубати.... (Леся Українка)
  • – Оті ліси маєш зрубати, землю перекопати, засіяти пшеницею. (А. Калин)
  • Турки хотіли зрубати відвагу захисників фортеці, намагалися залякати їх. (Ю. Мушкетик)
Видаляти з поверхні що-небудь, ударяючи сокирою або іншим гострим предметом. Приклади
  • На колодязях спалахували при місяці льодяні зализні. Вони були міцні і тверді, мов криця, і коли господар зрубував їх, то з-під сокири при кожному ударі порскали іскри. (Григорій Тютюнник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.