ЗОЙКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗО́ЙКАТИ аю, аєш, недок.

Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). Приклади

– Тату! Таточку! – зойкає дівчина, бо її пальці, намацуючи батькове обличчя, ніби опеклися кригою мертвого тіла. (В. Речмедін)
Вночі крізь сон благав [Олесь] матір розповісти казку про Івасика-Телесика, злякано зойкав, коли відьма гризла дуба, і радо сміявся, коли гуска взяла Івасика на свої крилята. (Григір Тютюнник)
Калюжі затягло кригою, вона стиха зойкала під чобітьми. (В. Дрозд)

Тужливо, із стогоном кричати; голосити. Приклади

– Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! – зойкала Зоня. (Ірина Вільде)

Тривожно кричати, квилити (про птахів). Приклади

Була темна ніч. Тоді була темна ніч. Зойкали сичі, тривожно гуділи сосни. (М. Хвильовий)

Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). Приклади

Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці. (П. Козланюк)
Дівчата пішли в танок, пурхаючи метеликами по скошеній траві. Та недовго їм довелося танцювати, бо хутко вони покололи свої білі ніжки стернею і почали зойкати від болю. (Ю. Винничук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.