ЗНІЧУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗНІ́ЧУВАТИСЯ уюся, уєшся, недок., ЗНІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся; наказ. сп. зні́ться; док.

Згинаючись, пригинаючись, зіщулюватися, скорчуватися. Приклади
  • Лукія знічувалась, втягала голову в плечі і тоді була дуже подібна до малої пташки, яка самітно й скорботно сидить на перекладинці в клітці. (О. Донченко)
  • Знічуюся в клубок, притискаючись до передньої стінки окопу. (Є. Доломан)
  • Він уже знітився, скулився, щоби повзти поміж корчі малиннику, що в тім місці притикали до стіни будинку. (І. Франко)
  • Хлоп'ята за деревом знітилися, заклякли, припали до кори свого платана і стали зовсім непомітними. (В. Собко)
  • Вечір настав швидко. На селище впала тінь навколишніх лісів, і воно притихло й знітилось у своїх нужденних халупках. (П. Колесник)
перен. Те саме, що ні́титися 1; відчувати збентеження, ніяковіти від чого-небудь. Приклади
  • Він трохи було зніяковів, та потім подумав, що немає чого знічуватися. (В. Малик)
  • – Не слухайте, мамо, то він усе вигадує, – знічується Любка. (В. Дрозд)
  • Навіть при місяці помітно було, як кров залила Марині лице. Знітилась дуже. Не мовивши слова, крутнулась і побігла в намет. (А. Головко)
  • Грек знітився й почервонів, ладен щохвилі встати й шанобливо схилитися перед грізним володарем. (І. Білик)
тільки 3 ос., перен., рідко. Зменшуючись, ослаблюючись, зникати, припинятися. Приклади
  • Навіть бравий вогонь знічувався й часом стелився червоним рядком по землі, чи то щоб його не було так видно, чи то показуючи свою повагу й покору лихій силі. (Ю. Винничук)
  • Зблідли, знітились язички полум'я в багатті. (В. Козаченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.