ЗЛІПЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗЛІ́ПЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗЛІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. злі́плять; док.

кого, що. Створювати способом ліплення які-небудь зображення з м'якого, в'язкого і т. ін. матеріалу; ліпити (у 1 знач.). Приклади

[Дженні:] А як часом для забавки зліпив би хто фігурку, то й се вже гріх? (Леся Українка)
– Може, навіть попозуєте панові Дорнові? Він хоче зліпити вашу голову. (В. Винниченко)
З ярого воску зліпили Ми свічку. (І. Кочерга)
Улянка .. зліпила з снігу великого Діда Мороза. (О. Донченко)
Скрипить, скрипить гончарний круг, кружляє безупинно: немає губ, немає рук, щоб нас [людей] зліпити з глини. (П. Мовчан)

що. Виготовляти, споруджувати що-небудь за допомогою м'якої, в'язкої речовини або з чогось липкого, клейкого. Приклади

Розрізають тісто невеликими квадратними кусочками і два протилежні кінці кожного кусочка добре зліплюють, щоб він був схожим на вушко. (з навч. літ.)
Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить. (Л. Глібов)
До чого ж і холодно! Насилу ту цигарку зліпив. (А. Головко)
– Вуха наче варениці стали. Аби начинка – можна і вареники зліпити, – пояснює Роман Саламасі. (М. Стельмах)
– Солідний, – закопилила Катя губу. – Може, йому й справді вареничків зліпити? (О. Чорногуз)
[Скирда:] Подумав якось гніздо собі зліпити. Ні. Те, перше, зруйноване, з очей не сходить... і гніздо, і пташенята. (О. Коломієць)

що, зневажл. Робити що-небудь наспіх або абияк. Приклади

Про дядька Ананія говорили, що він зліпив сяку-таку клуню, застрахував і потім підпалив. (Є. Кравченко)

що. Стуляти повіки, заплющуючи очі. Приклади

Засинати. Приклади

То пізня щедрівка, то п'яний галас заважали зліпити очі, а далі й те вляглося, – спати ж таки не міг [Криштоф]. (Іван Ле)

що, перен. Сполучати разом, утворюючи одне логічно зв'язане ціле. Приклади

Хтось мислив за нього, нудно, моторошно зліплював уривки думок. А сам він був геть порожній. (В. Підмогильний)
Ще потім сміятимуться з мене, що не вмію навіть добре зліпити докупи кілька слів. (Л. Мартович)
Юнак намагався звести докупи враження останніх днів, зліпити з уривків думок, слів, міркувань щось цільне, чітке, заспокійливе. (О. Бердник)
Як любо знатись на нових науках напутенних І застарілі звичаї свідомо зневажати! Не міг докупи й трьох я слів без помилки зліпити. (Борис Тен, пер. з тв. Арістофана)

що, перен., розм. Створювати щось-небудь з певних частин, компонентів. Приклади

Ясним є, що слідчі хотять зробити голосну справу, хотять зліпити організацію великого масштабу, сподіваючись поробити на тому кар'єру. (І. Багряний)
Аж скобоче щось у ліктях, щоб схопити ту гітару за хвіст і з усьої сили гримнути нею до стола, щоб аж шиби повилітали. Потім ще ногами потоптати, потоптати, щоб сам чорт не міг її вдруге зліпити. (Ірина Вільде)
– Щоб отак із нічого приймача зліпити, та це знаєш, ким треба бути? – не приховував свого захоплення Борис. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.