ЗДАТНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗДА́ТНИЙ а, е, ЗДА́ТЕН, тна, тне.

на що, до чого і з інфін. Який може, уміє здійснювати, виконувати, робити що-небудь, поводити себе певним чином. Приклади

Перед чужими тілько й чуєш про Василя, який він розумний та до всього здатний.... (Панас Мирний)
[Антей:] Я не здатен так йому служити, як би хотів. (Леся Українка)
Тепер він був здатний кохати й приносити жертви цьому чуттю, яке без жертв мертве й банальне. (В. Підмогильний)
“А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося?” – думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу. (О. Гончар)
Обличчя хворої зосталось байдуже і чуже. Це було обличчя людини, яка нічогісінько не здатна осмислити, впізнати. (Є. Гуцало)

для кого, до чого і без дод. Який відповідає певним вимогам, придатний для кого-, чого-небудь, на щось. Приклади

Лишись у нас! Побачимо, який ти. Не всякий здатний в наше товариство. (І. Франко)
Якщо моя поезія для Вас здатна, то обіцяюсь і на потім присилати свої писання. (В. Самійленко)
Ось танк чорніє між ланів, не здатний вже до бою. Артилерист його розбив наводкою прямою. (В. Сосюра)

тільки зда́тний, заст. Здібний (у 1 знач.). Приклади

Пішла добра чутка про економа Серединського по всій околиці як про хазяйновиту й здатну людину. (І. Нечуй-Левицький)
Коли узнають, що ви здатні, то вам свідоцтво дадуть. (І. Франко)
Незвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському і по-німецькому. (М. Коцюбинський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.