ЗГОВОРЮВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗГОВО́РЮВАТИСЯ ююся, юєшся, недок., ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док.

Домовлятися про що-небудь, досягати згоди. Приклади
  • – Уже б, здається, пора б і Зіньці звернутися, а її немає... – Значить – буде. Зговорюються, певно, коли і як краще прийти. (Панас Мирний)
  • В хаті старі балакали про свої справи й почали зговорюватись про день весілля. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Гадав, що ви зговорились уже з Лляним – нерозлийвода ж. (Микола Чернявський)
Те саме, що змовля́тися 1. Приклади
  • Терявся [губився] в думах молодець. Ввесь світ, здавалось, зговорився, Ввесь мир на його напустився, Щоб розорить його вкінець. (І. Котляревський)
  • – Істинно мовите – розбійник! Зговорився з нашим волосним старшиною, той дає йому добрячі хабарі.... (Ю. Хорунжий)
тільки док., звичайно із запереч. не. Розмовляючи порозумітися. Приклади
  • Я одної думки з паном Хмельницьким, і я того певний, що по кількох словах ми зговоримось і погодимось. (А. Чайковський)
  • Вони попросту не можуть зговоритися, не можуть зрозуміти один одного. (Г. Хоткевич)
  • Той погляд неприємно вразив Оксена, і він подумав, що ця людина теж неприємна і з нею тяжко буде зговоритися. (Григорій Тютюнник)
  • – І впертий же ти, Петре Онисимовичу. З тобою ніякий сват не зговориться. (Ю. Збанацький)
тільки док., діал. Завести розмову, розговоритися. Приклади
  • Руденко й Ганна почали розмовляти собі вдвох і зговорились про село. (Б. Грінченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.