ЗВОЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗВОЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ЗВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., заст., ірон.

Виявляти бажання, згоду що-небудь робити. Приклади

– Ваша милість зволять прийняти до відома, що сотник Петранівський козак хоробрий і досвідчений у боях. (Б. Лепкий)
Доктор Рудольф, шкандибаючи, хапаючись, зиркаючи на застиглу біля дверей принцесу, зачиняє двері, зашморгує важкі зелені портьєри .. Може, її світлість зволять сісти? (В. Винниченко)
Коли ви хочете, щоб вас розуміли, то звольте висловлюватися ясніше. (В. Собко)
Бувало споминаю, Він [пан], щоб годину змарнувать, Зо мною в дурня зволив грать. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

що. Бажати чого-небудь. Приклади

– А що зволите, добродію? – спитав звичайненько Захарій. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Дозволяти. Приклади

Панотець не зволяв нікому рушати нічого на бюрку, бо казав, що потім не може дошукатися важних документів. (Л. Мартович)

Наказувати. Приклади

[Прапорщик:] А де мужики, прибули уже? [В'юн:] Так точно. Вони коло возів. Я зараз їх приведу. А де зволите поставити? (О. Корнійчук)
Мій співподорожанин .. сів навпочіпки й терпляче чекає, коли зволять подати коней.... (Валерій Шевчук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.