ЗВИСАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Висіти, утримуючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями; звішуватися, спускатися донизу. Приклади

Роздутими язиками звисають з них [дзвонів] нерухомі залізні макогони. (І. Микитенко)
В кутках із стелі звисало павутиння. (А. Головко)

Бути, ставати опущеним; спадати. Приклади

Усе, бувало, в нього Звисає вус один, а другий, щоби тон Геройський задавать, угору пнеться строго. (М. Рильський)
Він був без піджака, один рукав сорочки підкочений, а другий – так звисав. (М. Томчаній)
Рука, простягнувшись уперед, раптом звисла безсило. (О. Полторацький)
На лавиці сидів якийсь хлопець.., пасмо білого, вигорілого на сонці волосся звисло йому на смагляве чоло. (Ю. Мушкетик)

Відтягуючись, відвисати; обвисати. Приклади

Коло мене стояв якийсь чорний панок з блідим обличчям .. Жовті мішки під очима й на щоках звисали так само вільно і непотрібно, як і його одежа, широка, потерта, немов чужа. (М. Коцюбинський)
Опустився [генерал] в крісло. Нижня губа його все ще звисала донизу. (Ю. Бедзик)
Бабуся Одарка, забачивши його, викрикнула з ляку і, роздивившись, оскільки зморщилось і звисло йому обличчя, перехрестила його тремтячою рукою. (В. Підмогильний)

Бути розташованим, висіти, нависати над ким-, чим-небудь. Приклади

Зверху погрозливо звисали вугласті брили кварциту. (Олесь Досвітній)
Стеля звисала так низько, що Люда відчувала, як торкається її волоссям. (М. Трублаїні)
Віти в сивім інеї звисли над вікном. (В. Бичко)
Сіре туманне небо звисло над містом. (А. Шиян)

на що. Опускатися, насуватися на що-небудь. Приклади

Здоровенні чорні вуса звисали йому аж на груди. (І. Франко)
Мокрі пасма чуба безладно звисають на очі, і він з натугою підіймає руку, щоб відкинути їх. (О. Гончар)
Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось по шиї. (Ганна Барвінок)

над чим. Виступати, нависаючи якоюсь частиною, кінцем над чим-небудь. Приклади

Її хата одним причілком упиралася в косогір, а другим – звисала над потічком. (С. Чорнобривець)
Часом гусениці тракторів уже звисали над глибокими урвищами, гармати мало не зривалися в кам'яні безодні. (В. Кучер)

Згинаючись, низько нахилятися, схилятися. Приклади

Рожа похилила голову, .. звисала та шептала: сонечка, ой сонечка! (В. Стефаник)
Висока лугова трава важко звисає на стежку під вагою іскристої роси. (В. Козаченко)
Над головою в Степана звисла фігура офіцера. (Г. Епік)

Нахилятися, перегнувшись через що-небудь. Приклади

З задимленої вирви вікна звисає головою вниз патлатий білявий німець. (О. Гончар)

через що. Бути перекинутим через що-небудь і спущеним униз. Приклади

Я намацав каната, який для чогось звисав через борт. (Ю. Яновський)
Барвисті килими звисали через бильця балконів. (С. Журахович)

Зачепившись, утримуватися на чому-небудь у висячому положенні. Приклади

На бруньках лип сережками звисають прозорі, синюваті краплини. (М. Стельмах)
Гірлянди з снігу звисли на дротах міського телефону та електрики. (Гео Шкурупій)

Повисати всією своєю вагою, усім тілом на чому-небудь, спиратися на щось. Приклади

Дмитро вже остаточно вибився з сил. Він обм'якло звисав на зв'язаних руках, ледве ворушив головою і час від часу, видно було, зомлівав і втрачав свідомість. (В. Козаченко)
Ярина нагнула собі високу, прутку ліщину і звисла на їй. (Леся Українка)
– Перестань, перестань! – крикнула дівчина. І, припавши до нього геть, просто звиснувши на ньому, вона тихо засміялась. (В. Підмогильний)
На бильцях звисло кілька курортників з рушницями. Стріляли в три мішені. (О. Десняк)

Спадати, не облягаючи стану, плечей, бути великим для кого-небудь (про одяг). Приклади

Одяг звисав на ньому, як на жердині. (З. Тулуб)
Старомодний піджак жовтої чесучі на перламутрових ґудзиках розхристано звисав на худих плечах професора. (В. Кучер)
Комір, надмірно широкий для шиї, осунувся набік, звис петлею на грудних кістках. (В. Барка)

Триматися якийсь час у повітрі, нерухомо або повільно пересуваючись. Приклади

По висоті над бойовими порядками піхоти звисають ракети і в'януть, падаючи, як зітнуте сліпуче волоття. (О. Гончар)
Ущербний місяць в небі звис, Мов чайчине крило. (І. Нехода)

Лунати, чутися (про звуки). Приклади

Схвальний сміх козацтва і міщан звисав над площею. (Я. Качура)
Зараз мала відбутися надзвичайна наукова подія. Приглушений гомін звис над юрбою. (Ю. Смолич)

перен., розм. Виникаючи, з'являючись, загрожувати кому-, чому-небудь (про небезпеку, біду і т. ін.); нависати (у 2 знач.). Приклади

Вони пізнали небезпеку, що звисла над ними в словах і заявах промовця. (В. Домонтович)

ЗВИСА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. звис, ла, ло і рідко зви́снув, нула, ло; док.