ЗБІГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗБІГА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗБІ́ГТИ, збіжу́, збіжи́ш, док.
Бігом спускатися вниз.
Приклади
- Семен .. поспішився за волами, котрі саме збігали з гори в долину. (М. Коцюбинський)
- Шагайда збігає по трапу на севастопольське каміння і зупиняється. (В. Кучер)
- Лукина збігла з гори до ставка і стала під вербою над кручею. (І. Нечуй-Левицький)
- Вони збігли з шосе вниз. (А. Головко)
перен.
Бути розташованим, мати напрям згори донизу.
Приклади
- Зелені сади кучеряві збігали з червоної кручі. (Дніпрова Чайка)
- Фруктові дерева збігали аж до річки, до звивистої лінії траншей. (А. Дімаров)
- Йосип дивився у вікно, бачив криву вулицю, що збігла до річки. (В. Кучер)
перев. недок.
Звисати.
Приклади
- Густі вуса збігають на бороду, наче ховають ледве помітну усмішку. (В. Кучер)
- Сукні – влиті, а не пошиті, – кожна впадина не крутим згір'ям спускається униз, а положистою хвилею збігає туди. (Панас Мирний)
Стікати (про рідину).
Приклади
- Шумить вода, збігаючи з гори у річку. (Панас Мирний)
- Сльози збігали по її поблідлих щоках, а вона не соромилась їх, не помічала. (П. Колесник)
- По стовбурах рівних, мов соки, збігають краплинами смоли. (І. Муратов)
- Павло .. сердито витер краплю поту, що збігла по неголеній щоці. (Р. Іваничук)
- Ніжна тканина, з тихим шелестом розправляючись, збігла вниз і приємним лоскотом торкнулася колін [Ганни]. (В. Козаченко)
Закипаючи, виливатись через край посудини (про що-небудь рідке).
Приклади
- В печі щось бухнуло, зашипіло, засичало. То збігав куліш. (М. Коцюбинський)
- – Мотре! .. Адже ж як збіжить сало, то борщ доведеться хоч собакам виллять. (І. Нечуй-Левицький)
розм.
Утрачати частину вмісту рідини, яка виливається через край при закипанні.
Приклади
- – Гаїнко, дивись, щоб горшки не збігли! – наказала Катря. (Б. Грінченко)
розм.
Утікати звідки-небудь.
Приклади
- І пеньки твої кремезні Чагарник позакривав; Збігли сарни прудконогі, Олень безвісти пропав. (Я. Щоголів)
- Таке сьогодні скоїлось, що дехто й з дому збіг. (А. Головко)
Ставати відсутнім.
Приклади
- [Параска:] А тут дядько Іван тілько що з хати, хотів тебе бачить, щось сказать хотів, а ти збігла кудись.... (С. Васильченко)
Пропадати, щезати (про що-небудь).
Приклади
- – Була, брате мій, і земля своя, і двір, і челяді повно... сказано – дідич... Було, та збігло, не знать куди поділося. (М. Коцюбинський)
Зникати, сходити з чого-небудь (про посмішку, рум'янець, зморшки і т. ін.); протилежне з'являтися.
Приклади
- З обличчя його не збігала мрійна, далека від усього тутешнього посмішка. (Ю. Шовкопляс)
- – Катре, чи ти вже мене зовсім забула? Чи не впізнаєш? – Рум'янці одразу збігли з її обличчя. (Марко Вовчок)
Минати, проходити (про час, пору і т. ін.).
Приклади
- Ніч ішла, збігав час, а на кухні було так багато роботи. (С. Скляренко)
- В поході спочинок збігає хвилиною. (О. Підсуха)
- І роботи не здобуде [п'яниця], і посліднє своє посадить, і косовицю впустить, і так усе літечко збіжить. (Ганна Барвінок)
- Шкода шкільних стін, де збігло стільки років і де пережито стільки вражень. (С. Васильченко)
Бігом підійматися вгору; бігом сходити на що-небудь підвищене.
Приклади
- Юрба люду збігає вгору по сходах. (Леся Українка)
- Ще здалека Юрко побачив, як на шкільний ґанок збігали учні. (О. Донченко)
- Дівчата пішли з дому вже смерком. Щебечучи збігли вони на гору й подалися понад балкою. (Б. Грінченко)
- Хома Білоконь і Рева збігли на скіфську могилу і повитягали шиї, аж роти роззявились – чи не торохтить-таки машина? (О. Довженко)
- Збіг [Мишко] на сцену і встиг стиснути Маші гарячі пальці. (І. Микитенко)
розм.
Насуватися, з'являтися; набіга́ти.
Приклади
- Слобода наша над самою лукою річковою, на п'яти горах стоїть крейдяних, осаджена високо у давні віки од ворога татарина, щоб нагло не збіг. (Марко Вовчок)
- Була доба – минулися святки І хуртовиною розкидана отара: Так над садок збіжить північна хмара І цвіт приб'є й порозкида листки! (М. Старицький)
перен.
Бути розташованим, мати напрям знизу догори.
Приклади
- Простора широка долина з трьох боків замикалась крутими схилами гір, уздовж яких збігали вгору, сяючи ізумрудною зеленню, густі гаї. (В. Владко)
тільки док., перев. із запереч. не, кого і без прям. дод., розм.
Наздогнати когось бігом, устигнути за кимсь.
Приклади
- [Галя:] Біжу за нею, та за реготом ніяк не збіжу. (Панас Мирний)
- [Йоган:] Пані, пані, та не турбуйтесь. В нас коні добрі, їх ніхто не збіжить. (Леся Українка)
- Орел летить, а хлопець за ним біжить. Біг-біг, притомився. Бачить – не збігти йому за орлом, – сів спочити. (С. Васильченко)
ЗБІ́ГАТИ аю, аєш, док., розм.
Побігти або швидко піти кудись (звичайно з якоюсь метою) і швидко повернутися.
Приклади
- – Я на часинку збігаю до сусіди і зараз вернусь. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Сів батько на лаву та й дивиться на свою дочку, а вона .. то вибіжить із хати дровець врубать, то вхопить відра та збігає по воду. (О. Стороженко)
- [Олекса:] А за дівчатами треба б кому-небудь збігати! .. Де б се вони тепер гуляли? (С. Васильченко)
- Ліворуч шмигнуло в долину й зникло якесь село – хіба збігати обдивитись?... (Б. Антоненко-Давидович)
- Бабуся швиденько збігала в хату і винесла відро з водою. (А. Хижняк)
що.
Швидко обходити якусь територію, побувати в багатьох місцях.
Приклади
- [Той, що греблі рве:] Збігав я гори, доли, яри, ізвори, – милішої коханки нема від озерянки. (Леся Українка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.