ЗАМІЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАМІЧА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗАМІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., розм.

кого, що, також із спол. що. Те саме, що поміча́ти. Приклади

Замічати я стала, що вона почала кудись ходити. (Марко Вовчок)
– Старайся і уперед: що замітиш, що почуєш, зараз мені сказуй [доповідай]! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Замітив [Яким] укінці, що ніхто його не слухає. (С. Ковалів)

Брати до уваги, примічати; запам'ятовувати. Приклади

Замічай, куличок, куди чайка летить. (Номис)
– Бач, як гарно розумні люди говорять, – сказала вдова своєму Антонові. – Замічай, то й сам колись будеш розумним. (Ганна Барвінок)
Всі гуртом прохали проказати знову з початку. – Дужче замітимо, – сказав Петренко. (Б. Грінченко)
– От хоч би взяти цикли “Подорож до моря”, “Кримські спогади”, котрі ви мені переслали, а надто “Сontra spem spero!” .. Вирізняються вони поглибленим розумінням життя. А це, замітьте, головне. (М. Олійник)

тільки док., рідко. Висловити вголос яке-небудь спостереження, зауважити щось. Приклади

– Тепер уже дівчата так не бавляться, – замітив батько .. – Тепер про що хоч говори з ними! Вчені! (О. Маковей)
– Не дуже-то вона й бідна, як до нового хліба ще повні мішки стоять, – замітив хтось. (Грицько Григоренко)
– Дивні люди ті артисти, – замітила Ольга. (М. Яцків)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.