ЗАГРИМАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗАГРИ́МАТИ аю, аєш, док.

чим, у що, об що і без дод. Почати гримати, сильно стукати; загрюкати. Приклади

Загримало о стіни те каміння. (І. Франко)
Зірвалася [Варвара] на рівні ноги, поскочила до дверей, загримала кулаками в двері. (Л. Мартович)
Коли загримали засуви, юрба від дверей розпорошилася, так, наче її й не було. Двері відчинилися. (І. Багряний)
Созоненко загримав залізом, відчинив хвіртку. (М. Стельмах)

Почати голосно й сердито, роздратовано докоряти комусь, лаяти кого-небудь. Приклади

– Добрі смішки, коли повипивав горілку з усіх бутлів! – загримала матушка. (І. Нечуй-Левицький)
– Ану, вийдіть з хати! – загримав він на привітання молодих командирів. (О. Довженко)

кого, розм. Постійним гриманням, окриками, сваркою притупити чий-небудь розум, почуття. Приклади

– Сину мій! – Ще в сповиточку загримають тебе, змалечку застукають, – не розів'єшся, дорогий мій квіте. (Марко Вовчок)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.