ЗАГОМОНІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗАГОМОНІ́ТИ ню́, ни́ш, док.

Почати гомоніти, заговорити тихо, приглушено (звичайно про кількох або багатьох людей). Приклади
  • Тим часом в народі пішла чутка про волю .. Народ загомонів по ярмарках і розвозив гомін по селах. (І. Нечуй-Левицький)
  • От тільки недавно загомоніло все село про Івана Бондаря. (М. Стельмах)
  • Люди трохи повеселішали. Заворушились, загомоніли. (А. Дімаров)
  • Я .. повернуся тільки тоді, коли про мене загомонить уся земля – й Полянська, й Деревська, й Сіврська, й цілий світ. (І. Білик)
  • Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці. (Т. Шевченко)
  • На світанку, вибиваючи хміль з голови, в місті загомоніли скоростріли. (І. Багряний)
Заговорити, звертаючись до кого-небудь. Приклади
  • Загомонів [Нептун] на вітрів грізно: “Чого ви гудете так різно? До моря, знаєте, вам зась!”. (І. Котляревський)
  • Ой не голуб затуркотав, У віконце добиваючись: Загомонів козаченько, Любим словом озиваючись. (П. Куліш)
  • Під'їхавши, верхівці поздоровкались, загомоніли до запечаленого чимось чоловіка. (О. Гончар)
Зазвучати в розмові (звичайно про голос). Приклади
  • З сіней загомонів щось наставничий, богобоязний голос. (С. Васильченко)
  • За стіною почулася гуготнява, приглушено загомоніли голоси. (В. Речмедін)
перен. Почати утворювати безладні звуки; зашуміти. Приклади
  • Вітрило надулось, хвиля загомоніла, і човен помчав прудко, мов чайка морська. (Леся Українка)
безос. Приклади
  • У Галич звалилися нові полки угорського війська. Загуло, загомоніло по всіх дорогах від крикливих чужинців. (К. Гриневичева)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.