ДРАЖЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДРАЖЛИ́ВИЙ а, е.

Який вимагає великої обережності, тактовності. Приклади

Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. (Ю. Шовкопляс)
Староста канівський і староста черкаський прибули до Базавлука в дуже дражливій справі. (З. Тулуб)

Який діє на органи чуття, подразнює їх; подразливий, дратівний. Приклади

Се зовсім інший гомін, більше металевий, більше дражливий для слуху. (І. Франко)
Легкий вітер приносив звідти дражливі пахощі страви. (А. Шиян)
І – ні душі: лиш обсипає приском Дражливий звук ледь чутного плачу. (О. Забужко)

Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дратівливий. Приклади

Лаврінові стало важко покорятись дражливому та лайливому батькові. (І. Нечуй-Левицький)
Після розриву з Вірою Коля був дуже дражливий, ходив похмурий. (М. Руденко)
А він прийшов тоді з-під Берестечка. Страшна поразка душі всім пекла. Дражливий став. (Л. Костенко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.