ДОСТОЙНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ДОСТО́ЙНИК а, ч.
Особа, яка має вищий духовний, військовий чин або обіймає керівну посаду.
Приклади
- Явився також губернатор Голуховський і багато достойників державних. (І. Франко)
- Високий військовий достойник сухим, чітким голосом говорив про заслуги погиблих. (Н. Кобринська)
- За сталевими спинами прокурора й судді та головного міліціонера курсували інші районні достойники. (М. Вінграновський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.