ДОРУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОРУЧА́ТИ а́ю, а́єш, рідко ДОРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРУЧИ́ТИ, ручу́, ру́чиш, док., що, також з інфін., кому, чому.

Покладати на когось виконання чого-небудь. Приклади
  • Вона доручала цю роботу кращим школярам. (С. Васильченко)
  • Полковник Апрельгрен їздив понад Десну, вишукуючи місце, де найкраще було б перейти ту непривітну, в шуварах та болотах сховану річку – хоч ніхто йому цього завдання не доручував. (Б. Лепкий)
  • [Федон:] Він доручив мені тебе просить на оргію до нього. (Леся Українка)
  • – Писати до вас Цього листа доручив мені клас. (С. Олійник)
кого, що. Віддавати кого-, що-небудь у повне розпорядження когось. Приклади
  • – Не враждуй на мене, молодичко, – казала вона, доручаючи Прісьці остачу зароблених грошей. (Л. Яновська)
  • Дід оддав духовницю Сиклеті; Сиклета доручила бумагу своєму батькові. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ардент:] Так, я син тобі! Мій батько доручив мене.... (Леся Українка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.