ДОЛІЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОЛІ́ЧУВАТИ ую, уєш, недок., ДОЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., що і без прям. дод.

Закінчувати лічити що-небудь; лічити до якогось числа. Приклади

Пили з срібних хазяйських келихів, але під пильним доглядом челядників, бо після кожного бенкету пивничий багато чого не долічував. (З. Тулуб)
Серце соколиці, часуючи, долічувало ще одну, останню свою хвилину, яку судилось їй прожити в добрих козакових руках. (О. Ільченко)
– Лягай, чоловіче, спати, коли тебе сон зміг: лягай, серце, а я ось швидко долічу. (І. Нечуй-Левицький)
Щоб якось розважитись, пробував лічити секунди, ставлячи завдання долічити до п'ятисот або до тисячі. (М. Трублаїні)

перев. із запереч. не. Знаходити, виявляти під час підрахунків кількості чого- або кого-небудь. Приклади

Коли ж знов зібралися докупи недобитки половецького війська, великий плач знявся над таборовищем. Багатьох славних і могучих ханів не долічували присутні. (Л. Мосендз)
Багатьох колишніх товаришів не долічив голова завкому спілки залізничників Каплуненко на загальних зборах робітників. (Б. Антоненко-Давидович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.