ВІДРИВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДРИВА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ВІДІРВА́ТИСЯ, ірву́ся, і́рве́шся, док.

Відділятися, відокремлюватися від цілого. Приклади
  • З лускотом одривались [од хвиль] довгі китиці піни і злітали догори. (М. Коцюбинський)
  • І раптом у безмов'ї над рікою лунає тріск і гук – одна якась крижина одривається від берега. (С. Скляренко)
  • І нараз побачив, як відірвався від гілки лист осокора. (Я. Гримайло)
  • А сирота її в селі, її єдиная дитина! Мов одірвалось од гіллі, Ненагодоване і босе. (Т. Шевченко)
Відпадати, відставати від чого-небудь. Приклади
  • Валяночки .. порипували, й пластівці снігу, налипаючи, відривались і відривались від підошов. (Є. Гуцало)
перен. Відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • – Дівчино моя, краща од сонця, не маю сили одірватись од тебе! (І. Нечуй-Левицький)
  • Кілька торпедних катерів разом відірвалися від причалу. (Д. Ткач)
Підніматися із землі, підлоги і т. ін. Приклади
  • Завіса, немов ужалена, одірвалась від підлоги, .. а далі вже флегматично полізла до стелі. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Матроси вели густий вогонь з мінометів, кулеметів і гвинтівок, не даючи змоги ворожій піхоті одірватися від землі. (В. Кучер)
  • Літак відірвався від землі і швидко набирав висоти. (В. Собко)
Залишати кого-небудь далеко позаду або збоку; віддалятися. Приклади
  • Ковпаківські розвідники могли відриватися на 100–200 кілометрів від з'єднання. (П. Воронько)
  • Данилова дружина мчала все далі й далі. Вона відірвалася від війська. (А. Хижняк)
перен. Переставати дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Стою ще хвилинку – не можу одірватися, високо-високо в небі пливе самітна хмаринка: як та ночна [нічна] казка, до місяця підкрадається. (С. Васильченко)
  • Дивилася йому в блискучі вугільно-чорні очі, .. від яких їй чомусь несила було відірватись. (О. Гончар)
перен. Переставати що-небудь робити, чимсь займатися. Приклади
  • Ганна усміхається соромливо і шиє, не одриваючись. (Леся Українка)
  • Вона цілий день од роботи не одірветься. (Панас Мирний)
перен. Поривати зв'язки з ким-, чим-небудь; ставати далеким, відчужуватися. Приклади
  • Відірвався від свого пня, від мужицтва і, як лист дубовий, не даюся ще осені, але в'яну. (В. Стефаник)
Утрачати зв'язок із чим-небудь. Приклади
  • Особистісне самоствердження перетворюється на психологічну проблему людини у випадках, коли воно відривається від цілей життя та стає самоціллю. (з наук. літ.)
жарг. Розважатися, відпочивати, перев. бурхливо, шумно. Приклади
  • Волохаті людиська махали патлами так, що аж гай гудів. Народ відривався по-чорному. (Л. Дереш)
  • Ось і сьогодні, коли зустрілися, розповідала [Ірен] що вчора була у нічному клубі “Одіссей”, класно відірвалися з друзями. (С. Процюк)
тільки недок. Пас. до відрива́ти1. Приклади
  • І кожного дерева стовбур порою Дзвенить, мов струна, що зачула смичок, Коли відривається тільки вагою І падає вниз крізь гілляки сучок. (Т. Осьмачка)

ВІДРИВА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ВІДРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

Риючись, вибиратися назовні з-під землі, снігу і т. ін. Приклади
  • Деяким постраждалим від землетрусу вдалося відритися з-під завалу самостійно. (з газ.)
тільки недок. Пас. до відрива́ти2. Приклади
  • У траншеях і ходах сполучення для особового складу обладнуються перекриті ділянки, бліндажі і сховища, а для ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів відриваються ніші й ровики. (з мови документів)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.