ВЛАСНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

ВЛА́СНИК а, ч.

чого і без дод. Господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Приклади
  • Я більшу частину дня пролежав, думаючи про те, як то сьогодні в нашій окрузі відбудуться вибори від земельних власників. (Панас Мирний)
  • В кабінеті пана Шварцберга, власника кількох найбільших у країні заводів, було гарно й затишно. (Д. Бузько)
  • Дивне збіговисько, – власник пивниці справді разюче скидається на Керенського. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Книжки свідчили, що їхній власник – людина демократичних поглядів. (М. Олійник)
  • Приватний вищий навчальний заклад є здебільшого власником свого майна, тоді як державний – лише його розпорядником. (з наук. літ.)
  • Власник завжди залишається вільним, доки він володіє своїм майном. (з газ.)
Хазяїн когось (перев. людей, тварин). Приклади
  • Рим був також і жандармом античного й ранньосередньовічного світу, фортецею, за чиїми гранітними мурами зібралися торговці, наглядачі й власники рабів. (І. Білик)
  • Довго розпитували та й побачили, що не сходиться дещо в погоничів: ні з тим, чиї воли, ні з тим, чому власники не самі женуть. (В. Барка)
Особа, якій властиве щось. Приклади
  • Власник грубого голосу пішов на подвір'я, вимахуючи мітлою. (І. Франко)
  • Максимові цей голос видався знайомим, тільки зміненим від жаху так, що тяжко було розпізнати, хто ж саме був його власник. (І. Багряний)
  • Василь скочив з кручі вниз, підійшов до власника лисини. (О. Бердник)
  • Вона припала поглядом до Антонового профілю. У відповідь профіль замерехтів тисячею незаперечних подробиць-доказів, які однозначно свідчили про змовницьку натуру його власника. (Л. Дереш)
Людина, яка прагне сама цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими. Приклади
  • Кінчається старого віку гніт. Раб кинув виклик власнику і Богу. (П. Дорошко)
  • Холод потрапив, як кепкував над собою сам, в становище дрібного власника, який ховається з своїм винаходом в комірчині. (О. Гончар)
  • У той час, як Швейк купав Макса, полковник, колишній власник, страшенно казився й погрожував, що віддасть до воєнного суду того, хто вкрав собаку. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.