ВИХИЛЯЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИХИЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, рідко ВИХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ХИЛИТИ, лю, лиш, док., що.

Висувати з чого-небудь або звідкись голову, тулуб і т. ін. Приклади

Лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (І. Франко)
Та як тільки вихилив Панько голову понад браму, в ту ж мить пустився руками й зіскочив на землю, як кіт. (Л. Мартович)
Вихиливши у вікно голову, вона кидала очима затурбовані погляди, пильно дослухалася. (С. Васильченко)
Холодна ніч... З густої тьми журба якась могильна Вихилює лице своє бліде. (І. Франко)

тільки недок., також чим. Крутити, хитати, вигинати (звичайно про частини тіла). Приклади

Труда .. бере в жмені сипкого, голчастого, колючого снігу і, по-хлоп'ячому вихиляючи плечима, рішуче біжить до старої, засипаної снігом оранжереї. (В. Винниченко)
Кожному лебедю давано кличку, чоловік і жінка розмовляли з птахами, і ті їх слухали, граціозно вихиляючи шиї. (П. Загребельний)
Вдарила дрібна тріскотня по барабану .. Джарія клацнула пальцями і задріботіла на місці, з усіх сил крутячи сідницями та вихиляючи стегнами. (Ю. Логвин)

розм. Випивати до дна (перев. про алкогольні напої). Приклади

От зеленого налили вина, Піднесли його Соловейкові; В одну руку він брав легесенько, Вихиляв усе за один ковток. (П. Грабовський)
Марія Федорівна хотіла щось казати, так сльози не дали. Мовчки вихиляли чарки. (Б. Лепкий)
Одним духом вихиляє [Клим] чарку. (М. Стельмах)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.